Брати-переселенці з Ірпеня Василь та Віктор Мисюри почали займатися ковальством тоді, коли приїхали на Рівненщину. У мирному житті працювали менеджером та інженером.
Про історію сім'ї розповіли у Рівненській ОВА.
Василь та Віктор прийшли на кузню як волонтери. Потім же вирішили опанувати ковальське ремесло в Гощанському навчальному відділенні Рівненського центру ПТО ДСЗ.
За період проживання на Рівненщині брати-переселенці змайстрували: металеву альтанку в лавандовому полі, відтворені наконечники для стріл часів Київської Русі, двері до панського маєтку, а ще метальні ножі для українських військових, саперні лопати, будівельні скоби для бліндажів.
Першими їхніми виробами з металу стали пластини для бронежилетів.
«Так склалося, що ми з дружиною приїхали до родичів у Гощу за день до війни. А ось брат 24 лютого був в Ірпені. Бачив і висадку десанту, і приліт ракет… Вибирався з того жаху, як і інші. Фактично, відразу після приїзду сюди ми обоє пішли в тероборону. А за деякий час потрібні були вільні руки, щоб допомагати робити пластини до бронежилетів. І ми пішли, хоча до того моменту жодного стосунку до ковальства не мали», — розповідає Василь Мисюра.
А потім брати-переселенці почали виготовляти й інші вироби, на які були замовлення від військових — саперні лопати, "кішки" для розмінування, підставки під казанки, сковорідки з дискових борін, щоб бійці в польових умовах могли готувати.
Брати Мисюри продовжують робити речі на замовлення військових. Також нерідко до них звертаються і місцеві.
Вони вже встигли попрацювати як реконструктори. Це було спонтанно, розповідає Василь Мисюра – вони пішли у парк історичної реконструкції «Городище Оствиця», що у Рівному, а їм і запропонували викувати наконечники до стріл, які були у воїнів часів Київської Русі.
«Це було цікаво, але непросто. Ми ж звикли працювати в майстерні, де є необхідні інструменти, а тут потрібно було виготовити наконечники просто неба, як це робили багато століть тому», — згадує Василь.
Брати створили альтанку в лавандовому полі, що стала місцем для фотосесій. Наразі, вони виготовляють деталі до човна, який відтворюють до старовинного зразка. Результат праці можна буде побачити на Оствиці.
