Рівненський апеляційний суд переглянув апеляційну скаргу позивачки, подану на рішення місцевого суду, яким їй відмовлено у задоволенні позову про стягнення середньої заробітної плати та поновленні на роботі.
Про це повідомили у пресслужбі Рівненського апеляційного суду.
Із матеріалів справи відомо, що позивачка обіймала посаду лікаря акушера-гінеколога в одному з медичних закладів Рівного.
Вважаючи своє звільнення незаконним позивачка звернулася до суду за захистом трудових прав.
В обґрунтування скорочення чисельності штату працівників відповідач вказав, що проводилося воно з метою вдосконалення діяльності роботи медичного закладу, раціонального використання трудових ресурсів та адекватного навантаження на працівників, оптимізації роботи установи, шляхом виведення відділення, в якому працювала позивачка, із структури кабінету, оскільки він фактично дублював завдання, які здійснюють інші структурні підрозділи підприємства.
Позивачку за два місяці до звільнення повідомили про наступне вивільнення та запропонували їй на вибір 30 вакантних посад на підприємстві, від яких медикиня відмовилася, вказавши у повідомленні, що просить надати їй посаду згідно з її кваліфікацією.
У день звільнення позивачка отримала письмове повідомлення про наявні 24 вакантні посади, які її також не зацікавили.
Відповідно до правових висновків, суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власникові або уповноваженому ним органу, суд зобов’язаний тільки з’ясувати наявність підстав для звільнення.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність порушення відповідачем порядку вивільнення позивачки, а саме — невиконання вимог закону щодо працевлаштування її на іншій посаді, що відповідає кваліфікації позивачки.
Апеляційний суд прийшов до висновку про законність і обґрунтованість рішення суду попередньої інстанції та залишив його без змін.
