Київщина звільнена від російських нелюдів. Українські військові, які увійшли у наші міста після тимчасової окупації вжахнулися. Вулиці Бучі, Ірпеня, Гостомеля вкриті людськими тілами. Українцям зав'язували руки і стріляли у потилиці. Жінок та неповнолітніх дівчат ґвалтували по кілька діб, а задовільнивши звірячі інстинкти вбивали. Катували чоловіків. Танками роз'їжджали автомобілі із людьми. Про геноцид у центрі Європи розкаже Вадим Мороз.
Вулиці встелені тілами. Звільнені від окупації українські міста під Києвом усьому світу показують обличчя російської армії. Показують усю сутність нащадків орди, котрі отримали можливість катувати, ґвалтувати та вбивати безбройних мешканців на очах у всього світу.
Це кадри звільненої Бучі. Місто більше місяця було в окупації. Історії, звідти жахають. Російські нелюди по кілька діб ґвалтували жінок та неповнолітніх дівчат, а потім нагло вбивали. Катували мирних мешканців. Зв'язували за спиною руки і вистрілювали у потилицю. Вбивали нагло, по-звірячому і заради забави - не даючи жодного шансу на життя. І такі історії лунають із усіх населених пунктів Київщини, де були окупанти.
Це фото сім'ї Сухенків. Мама, тато та 25-річний син Олександр. Гордість батьків. Футболіст друголігової "Чайки". Його знайшли у братській могилі. Разом із мамою Ольгою, яка була старостою села Мотижин. Закатованим знайшли і чоловіка Ольги Ігоря. Тіло російські орки кинули у каналізаційний колодязь. Родина відмовилася співпрацювати із окупантами та 10 днів перебувала у полоні зносячи нелюдські тортури.
Окупанти танком переїхали Таврію. Тіло водія до приходу української армію залишалося затиснутим в автомобілі. І такі розваги у нелюдів були улюбленою справою.
"Дуже багато рашисти розстріляли. На Пушкінській, на Лєрмонтова вони розстріляли дівчат, жінок і потім їздили по ним танками", - мер Ірпеня Олександр Маркушин.
Багато жителів пробували тікати з окупованих Ірпеня, Гостомеля та Бучі. Їхали в сторону Західної України. Втім вирватись вдавалося далеко не усім. Людей розстрілювали за містом, на автозаправках та просто на дорогах. Залишаючи бездиханні тіла лежати горілиць.
Світ вкотре сколихнули звірства проти людяності російського монстра. Все як і століття тому - вулиці залиті кров'ю. Тисячі загублених життів, тисячі зруйнованих доль.
Наразі Київщина під повним контролем України. Окупанти із величезними втратами повертаються назад не досягнувши жодної поставленої цілі. І у кожного українця окрім невимовного бажання помсти, залишається питання - якщо війна робить із людини звіра, то що стається із тим, хто ще до війни був твариною? Україна завмерла в очікуванні на реакцію світу.