Зупинилося серце. Декілька днів тому Здолбунів зустрічав із російського полону земляка Сергія Добровольського. А вже сьогодні місто схилило голову та віддало останню шану Герою. Він помер на Батьківщині, переживши пекло полону. Сергію Добровольському назавжди 43 роки. Він пробув у російській неволі 22 місяці.
Здолбунів схилив голову та віддав останню шану Сергію Добровольському. Живим коридором його провели в останню дорогу.
17 червня Сергій повернувся з полону до рідного Здолбунова. Тоді його зустрічали друзі, знайомі та вдячні містяни. Чоловік довго обіймався із мамою. Вона його дочекалася.
Військовий із позивним Йожик на рідній землі. Він так не хотів, аби хтось знав, що він повернувся.
Сергій не хотів цієї публічності. Він казав: я хочу вскочити в квартиру. Він боявся цієї зустрічі. і я поговорила з мамою і кажу: все-таки йому потрібно в соціум прийти і нехай буде ця зустріч. Ми всі за нього переживали і ми його хочемо підтримати, - волонтерка Інна Дворак
Сергій Добровольський 2022 року став на захист Батьківщини. Через рік потрапив у полон. Там пробув довгих 22 місяці. Здавалося, пекло позаду. Але пожити мирним життя не судилось. 21 червня о 5 годині ранку Сергій помер. Його серце зупинилося вже в рідному Здолбунові - у місті, яке бачило його дитинство та юність і яке він пішов захищати у числі перших.
Двоюрідна сестра пригадує: від початку вторгнення Сергій взяв до рук зброю. Не міг бути осторонь.
Сергій Добровольський народився 1 травня 1982 року. Навчався в ліцеї номер 3. Був хорошим та старанним учнем.
Пам'ятаю його випусником. Сергій звжди готовий був прийти на допомогу. Товариський, щирий, веселий, з почуттям гумору. Таким він залишиться в моїй пам'яті назавжди, - директорка Здолбунівського ліцею № 3 Лариса Ковальчук
Однокласники Сергія пригадують: він був завжди веселим та товариським.
Попрощатись із Сергієм Добровольським прийшло чимало людей — рідні, друзі, побратими, знайомі й ті, хто особисто не знав Героя, але бути осторонь не зміг. Бути воїном - жити вічно.
