Григорій Ляхович – український підприємець та активіст. У 2021 році він заснував компанію "Поліська Комора-Степка", одним зі спеціалітетів якої був поліський мацик. Коли почалося повномасштабне вторгнення, чоловік пішов добровольцем до ЗСУ.
Про те, як, знаходячись у зоні бойових дій, переформатував бізнес у волонтерську ініціативу і як нещодавно запустив новий проєкт WARMIX: продуктові набори для воїнів на передовій, розповів в інтерв'ю.
Як виникла ідея робити мацик?
Григорій тривалий час працював в державній сфері, а також на різних керівних посадах в бізнесі. Врешті наважився на власну справу.
Ідея прийшла під час поїздки в Дубровицю до родичів: на одному з родинних свят Григорій спробував мацик. Виявилося, що це локальний спеціалітет, який багато хто готує на Рівненщині.
Почав досліджувати більше. Зрозумів, що за мациком стоїть складна та цікава традиційна технологія в’ялення м’яса.
За два роки "Поліська Комора-Степка" перетворилася на бізнес з великими виробничими потужностями та контрактами з українськими закладами. Готувалися до співпраці з великою національною торговельною мережею.
Але все змінило 24 лютого 2022 року. Григорій відправив родину за кордон, а сам пішов добровольцем в армію. Виробництво мацика поставив на паузу: занадто довго, складно та ризиковано в умовах повномасштабної війни.
Тож просто віддав все м’ясо зі складів "на нуль".
Як керувати виробництвом на лінії вогню
Дуже швидко стало зрозуміло, що все ж таки зовсім відмовитися від ідеї виробляти мацик Григорій не може.
"За перший місяць, коли я був на війні, брав участь в бойових діях під Києвом та Черніговом, я зрозумів, що психологічно не витримаю, якщо в моєму житті буде тільки війна. В команді залишалися пару технологів та працівник, тож я вирішив продовжувати виробляти мацик – хоча й тільки для волонтерських засадах. Тоді ж я поїхав на пів року на Херсонщину, "на нуль". І ось там, коли нас "крили" 24 години на добу, під постійним вогнем, ця справа якось балансувала моє життя і була для мене важливою опорою, стимулом рухатися далі", – згадує він.
Зв’язок з виробництвом тримав завдяки спеціальній системі, яку винайшли з побратимами:
"В зоні бойових дій ми не могли використовувати звичайний мобільний зв’язок. Достатньо один раз подзвонити, щоб ворог зміг нас засікти та прицільно обстріляти з мінометів та всього іншого. Ми користувалися раціями, але вони не завжди працювали. Тож ми встановили спеціальну таку антену, яка ловить вайфай на дуже далекій відстані. Кабель тягнеться аж під землю в нашу "нору", але вороги не можуть вирахувати нас за сигналом”.
Таким чином, навіть в дні боїв Григорій міг бути на зв’язку з командою.
“Ця ідея зі спеціальною антеною потім нам дуже допомогла, коли був важкий бій. З трьох людей на позиції лише один я міг щось робити: одного дуже сильно поранило, іншого контузило. Рація не працювала. Але цей зв’язок спрацював. І фактично це врятувало життя", – згадує він.
Зараз Григорій проходить лікування. Під час реабілітаційної відпустки він придумав та запустив проєкт WARMIX: продуктові набори для передової.
Розробляючи їх, спирався на власний бойовий досвід:
"З харчуванням в армії є дуже багато питань. І вони не тільки – про наявність продуктів, але й про їхню доречність. Наприклад, зазвичай у солдатів є багато тушківки. Але уявіть собі, як ви їсте тушківку влітку в зоні бойових дій. Організм, який давно не отримував нормальної теплої їжі, після такої жирного та солоного м'яса дає збій. Весь час хочеться пити. Зберігати її немає можливості, викинути шкода. А потім фіксуємо, що хтось десь отруївся. І це не поодинокі випадки"
До набору WARMIX входить 150 грамів мацика, різані сухофрукти (їх можна з’їсти просто так, або залити кропом та отримати узвар), горіхи та несолоні сухарики. Все – корисне та поживне. Попит на такі набори величезний.
Зараз Григорій може забезпечувати ними лише кілька підрозділів. Однак чим більше людей підтримують проєкт, тим більше продукції він зможе виробляти.
Читайте також: Студент одного з ВНЗ Рівненщини відпочивав, слухаючи гімн ПВК «Вагнер»
