Від школи лишилась тільки назва. У селищі на Рівненщині повністю переформатували роботу навчального закладу. Тепер тут працюють тільки волонтери, які усіляко допомагають внутрішньо переміщеним особам. Як функціонує школа зараз та як війна вплинула на життя місцевих, дивіться далі.
Від початку війни, у селищі на Рівненщині освітяни повністю перепрофілювали роботу школи. Тепер замість того, щоб зустрічати учнів тут приймають людей, які через війну вимушено залишили свої домівки.
Частина класів перетворилась на склади одягу, іграшок та взуття. У двох спортзалах облаштували кімнати для сну. Проте цього виявилося замало і у школі зрозуміли, треба шукати ще приміщення. Тому вирішили облаштовувати кімнати для переселенців і в класах, де раніше вчилися діти.
Отримати гуманітарну допомогу у школі можуть усі внутрішньо перемішені особи. Люди, чи не зі всіх куточків країни лишаються жити у селищі, частина з них починає волонтерити. Серед них і Гюльшан Агаєва, яка раніше мешкала у Києві.
За потреби переселенці можуть отримати і медичну допомогу. У навчальному закладі фактично цілодобово перебуває медик.
Роман Сав'юк розповідає, найбільш вразливі під час сирени саме пенсіонери. Нерідко надавати медичну допомогу доводиться прямо у сховищі. У перші дні війни в укритті навчального закладу постійно перебувало 3 сотні людей. Віднедавна там розпочали робити ремонт, аби у разі небезпеки у сховищі можна було знаходитись довше. Ремонтують укриття на благодійних засадах місцеві чоловіки.
У школі зараз справжній мурашник. Тут кожен волонтер відповідає за окремий пункт роботи. Доки одні облаштовують спальні місця для переселенців, інші допомагають із одягом. Навчальний заклад може прийняти близько 4 сотні внутрішньо переміщених людей. Саме стільки ліжок підготували у школі. Проте якщо буде така потреба, цю кількість збільшать.
