Збір пластикових кришечок – це благодійна та екологічна ініціатива, яка виникла від початку АТО 2015 року. Сам пластик не використовується для виготовлення штучних кінцівок, проте зібрана сировина здається на переробку, а виручені кошти спрямовуються на закупівлю протезів та інших потреб для українських військових. Міф з переплавленням кришечок на протези виник через неправильне трактування рекламних та благодійних кампаній (наприклад, відомих українських ініціатив «Кришечки для протезів» та «Пластик рятує життя»).
Вперше ініціативу по збору кришечок в Україні започаткував благодійний фонд «ОВЕС» у червні 2015 року, запустивши соціальний проєкт «Добро жменями». Керівниця фонду Тетяна Руденко запозичила ідею в Італії, де збір пластику проводився для закупівлі колісних крісел. В Україні вирішили збирати кришечки, щоби допомогти профінансувати протезування воїнам АТО.
З часом фінансування протезування ветеранів взяла на себе держава, але акція триває і досі. Кришечки збирають у школах, університетах, державних установах, різних організацях тощо.
На сьогодні потреби таких зборів можуть бути різними. Наприклад, з початком повномасштабної війни, в рамках проєкту «Крила», фонд «ОВЕС» залучає українців до збору кришечок, ціль якого – купівля БПЛА на фронт.
Створюють і нові локальні молодіжні рухи, які масштабують ідею на регіональному рівні. Один із прикладів – проєкт «Батальйон Кришечки», який діє у Дніпрі. Усі виручені кошти йдуть на придбання БПЛА для Збройних Сил України.
Деякі організації збирають кришечки на лікування. Так в 2021 році в Бучі створили еко-інсталяцію: «Кришечки збери – життя вбережи». З того дня зібрані жителями Київщини кришечки їдуть на продаж переробним підприємствам, а виручені кошти йдуть на лікування дітям.
Чому саме кришечки?
-
Кришечки займають небагато місця при зберіганні та транспортуванні.
-
Онорідний матеріал, з якого вони виготовлені, зазвичай чистіший, щільніший, без залишків рідин.
-
До цього процесу легко залучати дітей. Як ми вже згадували вище, цим активно займаються школи. Таким чином вже з малечку формується розуміння сортування сміття.
-
Якщо пластикові пляшки коштують 2-3 гривні за кілограм, то за таку ж вагу кришечок переробники дають вже від 10 до 14 гривень. Адже кришечки виготовляють з щільного пластику HDPE ( код 2) або PP (код 5), який легше переробляти. Натомість Пляшки роблять із ПЕТ (PET, код 1).
Як працює ініціатива? Покроково
-
Ви збираєте кришечки від пластикових пляшок (з-під води, газованих напоїв, молока, соків) та очищуєте їх від залишків їжі.
-
Сортуєте за маркуванням. Більшість організацій приймають кришечки з маркуванням HDPE (2) або PP (5). Важливо переконатися, що на кришці немає металевих вставок чи паперових наліпок.
-
Зібраний матеріал ви здаєте до найближчого пункту прийому (це можуть бути волонтерські хаби, школи, кав'ярні, бібліотеки, університети або мережеві магазини).
-
Волонтери накопичують великі партії кришок та передають їх на переробні підприємства.
-
Заводи платять за пластик як за вторсировину. Усі ці кошти перераховуються на офіційні рахунки благодійних фондів чи волонтерських організацій.
-
Фонди використовують акумульовані кошти для протезів або закупівлі необхідного спорядження (FPV-дронів, тепловізорів тощо).
Більше про екологічну цінність
У всьому світі переробляється лише близько 9% пластику. Близько 30 % потрапляє на звалища, а ще третина – в океани та екосистеми. Щороку в Україні утворюється майже 10 млн тонн побутового сміття. На переробку відправляється лише 3-5%, тоді як решта захоронюється або забруднює природу. Один простий протез коштує приблизно 6 тисяч євро, що еквівалентно 15 тонн зданих відходів.
Переробка пластику скорочує кількість сміття, що осідає у землі та океанах. Нові технології дозволяють повторно використати пластмаси, не збільшуючи загальний обсяг пластмас на планеті.
Наприклад, Precious plastic Ukraine – українська ініціатива яка переробляє пластикові відходи на довговічні дизайнерські предмети, такі як міські меблі (лавки, квіткові горщики, велостійки), вивіски та ексклюзивні предмети інтер’єру. Вони мають свою сортувальну станцію «Банк пластику».
Основним продуктом проєкту при переробці пластикових кришечок є міцні дизайнерські плити, які завдяки змішуванню різних кольорів мають неповторні візерунки, схожі на мармур чи космічні туманності. З цих плит, як із надійної та зносостійкої альтернативи дереву чи бетону, виготовляють вуличні меблі (лавки, стільці, велопарковки, великі вазони), які не бояться сонця чи вологи. Крім того, з розплавлених кришечок створюють елементи інтер'єру та декору (настільні лампи, годинники, кашпо, мильниці), стильні та стійкі до негоди бізнес-вивіски, а також дрібні аксесуари (брелоки, карабіни, гребінці та медіатори), перетворюючи звичайне сміття на справжні витвори прикладного мистецтва.
«Найбільша цінність збору кришечок — не в кількості врятованого пластику, а в зміні поведінки людей. За вагою кришечки займають дуже малу частку побутових відходів. Але саме з них для багатьох починається знайомство із сортуванням. Це простий і зрозумілий перший крок, який допомагає сформувати звичку помічати матеріали навколо себе.
Якщо говорити про реальний екологічний ефект, то він стає відчутним тоді, коли людина після кришечок починає сортувати і пляшки, і папір, і метал, і органіку. Тобто кришечка — це не фініш, а точка входу». – зазначає голова ГО «Україна без сміття» Євгенія Аратовська
Тож радимо не викидати кришечки від пляшок у сміття. Знайдіть найближчий пункт збору, збережіть екологію та допоможіть військовим чи людям, які цього потребують!
