Минув рік відтоді, як російські війська окупували Запорізьку АЕС. Частина працівників не змогла залишатися і працювати у таких умовах, відтак виїхали на підконтрольну Україні територію. Прихистком для багатьох енергодарців став Вараш. Тут же вони знайшли і нове місце роботи - Рівненську АЕС. В день роковин окупації Запорізької АЕС у Вараші відбулася зустріч енергодарців із адміністрацією рівненської станції та представниками місцевої влади. Як проходив цей захід та для чого його організували - розкажуть наші колеги з телеканалу Енергоатом.
Повномасштабне вторгнення рф на територію України принесло багато важких випробувань та викликів нашому суспільству. Україна вперше зіткнулася із ядерним тероризмом. У ніч з 3-го на 4-те березня 22 року російські загарбники окупували місто Енергодар та захопили Запорізьку АЕС. Однак вони не змогли схилити увесь колектив станції до співпраці. Сьогодні її працівники ціною надзусиль забезпечують ядерну і радіаційну безпеку атомної станції. Запорізька АЕС стала символом мужності та незламності українських атомників. Через окупацію велика кількість енергодарців стали вимушеними переселенцями. Для багатьох з них прихистком став Вараш, а Рівненська АЕС - підтримкою. В день роковин окупації Запорізької АЕС в інформаційному центрі РАЕС відбулася зустріч переселенців із адміністрацією станції та міським головою Вараша. Розпочали із молитви. Благочинний ПЦУ Вараського благочиння та міста Вараш, настоятель Свято-Покровського храму, протоієрей Віталій Боднар, разом з усіма присутніми звершили молитву в ім'я перемоги добра над злом, яке сьогодні безжально нищить Україну і щоб в українській державі якнайшвидше запанували мир та незалежність. Зі словами розуміння та вдячності за мужню працю, любов до країни до переселенців з Енергодара звернувся генеральний директор РАЕС Павло Ковтонюк. Він підкреслив, що дуже непросто оцінити ті надскладні обставини, в яких доводиться працювати атомникам ЗАЕС. Але сьогодні українці згуртовані, як ніколи, і ми зробимо усе, аби деокупувати електростанцію. Ми будемо разом відновлюватимемо експлуатацію Запорізької АЕС. Вона, як була, так і буде найбільшою українською станцією в Європі. Серед переселенців з Енергодара, які сьогодні працюють у колективі атомників Рівненської АЕС - Андрій Гузей. Атомник - наш земляк. Родом із Володимирця. Проте за волею долі свій трудовий шлях розпочав на Запорізькій атомній станції.
Пан Андрій розповів, що з рідного Енергодара, вони із сім'єю виїхали у вересні минулого року. Однак там залишилися рідні, друзі, колеги-атомники, котрі попри знущання російських військових продовжують виконувати непросту місію - підтримувати рівень ядерної та радіаційної безпеки.
Максим Гордійчук каже, що він з колегами постійно спілкуються із тими, хто залишився на окупованій території.
Після завершення зустрічі переселенці подякували організаторам за підтримку, яка допомагає їм пережити такий непростий для кожного із нас період.
Для присутніх також провели екскурсію Інформаційним центром РАЕС. Ознайомили із історією будівництва та становлення атомної станції та міста-супутника. Усі переконані у тому, що зовсім скоро ЗСУ звільнить нашу територію від окупантів. І над Запорізькою АЕС та Енергодаром замайорить жовто-синій стяг.
