Вулиці переповнені бетонними сірими будівлями, люди безперестанку снують, наче у мурашнику. Часті затори і нема чим дихати, важко відшукати клаптик чистого повітря. Місто тисне на тебе. Нам часто не вистачає простору, відчуття свободи і релаксу на природі.
У сучасних містах люди мають більші шанси розвинути психічну хворобу. Натомість, громадські простори, що дають змогу спілкуватися, знайомитися, почуватися в безпеці, займатися спортом чи танцювати просто неба, сприяють психічному здоров’ю містян.
Ви навіть можете вийти в парк з колонкою та друзями і влаштувати танці. Така активність — це дія, соціальна взаємодія та профілактика різних хвороб. Окупуйте вулиці.
Безбар’єрність міста - ще одна засада психічного здоров’я. Передусім вона пов’язана з можливістю взаємодіяти. “Хороший дизайн створює можливості, поганий — знищує”.
Як на візочку, чи з дитиною у візочку, потрапити в тролейбус, спуститися в метро і зробити пересадку? Ніяк. Внаслідок бар’єрності наших міст багато людей стають ізольованими або мусять відчайдушно долати перешкоди щодня. Уявіть, що можуть відчувати, стоячи перед підземним переходом, батько чи матір із візочком, людина літнього віку, яка може впасти і зламати шийку стегна, ветеран, який поки чекає на протез ноги і пересувається на милицях.
Кожен із нас може рано чи пізно безпорадно дивитися на сходи. Тому слід робити дві речі:
За можливістю, відходити від антисоціальних підземних переходів та сходів, і облаштовувати наземні переходи, пандуси та зручний громадський транспорт. Там, де світлофори вже є, варто облаштовувати наземні переходи.
Допомагати один одному. Якщо ви бачите, що людині важко спускатися чи підійматися сходами, чи відчинити двері і проїхати візочком, допоможіть. Часто ми соромимося просити перехожих про допомогу. А якщо вам потрібна — звертайтеся до оточуючих. Виграють від цього всі. Коли ми допомагаємо іншим, то самі при цьому почуваємося щасливими. Співпричетність нам потрібна.
Дерева підтримують фізичне здоров’я
Дослідження показали, що навіть 20 хвилин перебування серед дерев та зелених насаджень знижують рівень кортизолу, тобто допомагають долати стресовий стан.
Спостереження за птахами британські лікарі прописують як заспокійливий засіб.
Що більше парків та скверів в межах пішохідної досяжності, то менші шанси захворіти на психічну хворобу.
Зелені насадження в усьому світі — це ознака елітності району та запорука кращого здоров’я мешканців.
Варто дбати про ті дерева, що уже є: не рубати, не кронувати їх “під сірник”, не знищувати вихлопними газами заторів. Якщо дерево загинуло, на цьому місці варто посадити нове, а не припаркувати авто. Кожен з нас може озеленити власний балкон, чи посадити дерево або кущ в громадському просторі.
