Допомога зайвою не буває. У Дубровиці вже більше 10-ти років діє волонтерський центр. Тут допомагають тим, хто цього потребує. Свій прихисток у центрі знаходять і переселенці зі сходу. Також волонтерський центр активно допомагає військовим, які обороняють нашу країну від ворога.
Робота не припиняється. У Дубровиці двері волонтерського центру відкриті для людей, які потребують підтримки та допомоги. Зокрема, приходять сюди сім'ї з дітками, які приїхали зі сходу. Тут отримують продуктові набори.
Вермішель, гречка, рис, інші крупи - це або пшоно, або ячна крупа, горох. Ну і якщо великі сім'ї, які приїжджали сьогодні, там потребують більше, то ми докладаємо, дивлячись скільки членів сім'ї є в тій родині. Заразом записуємо потреби наших ВПОшних, як ми кажем, людям, тому що різні потреби є. Хто обжився на нашій Дубровиччині, хтось тільки потрапив на Дубровиччину, - волонтерка Світлана Правник
Пані Любов - мама дванадцяти дітей. Ще у 2022 році жінка з сім'єю переїхала на Рівненщину.
Ми приїхали з Донецької області Слов'янськ Краматорський район. Проживаємо зараз в Смородську. Нам дали хатку і ми там в даний момент проживаємо. Син познайомив зі Світланою, якій ми дуже вдячні, що вона цим займається та допомагає. Продукти і памперси давала дітям, і вєщі і все, що нам потрібно вона старається нам допомогти, - ВПО Любов Іванова
Пані Юлія приїхала на Дубровиччину з Покровська. По допомогу до пані Світлани звернулася вперше.
Тут ми живемо в Озерську, живемо вже рік. І дуже вдячні, що є така допомога, бо зараз такі часи дуже скрутні. Роботу я втратила ще на початку війни. Чоловік також не може зараз працювати. Ця допомога - вона потрібна: памперси, продуктові набори - це все те, що потребують зараз люди, - ВПО Юлія Стебелєва
А пані Тетяна приїхала на Рівненщину з Вугледару Донецької області. Каже: допомогу у волонтерському центрі отримує вдруге та буде звертатися ще.
Окрім допомоги для переселенців, команда волонтерів постійно підтримує і українських бійців на передовій. Вони на Схід їздять ще з 2014 року. Зазначають: запити від військових отримують щоденно.
Порівняно з 2014 роком і до повномасштабки - запити були іншими. Ми тоді таскали ночами бронежелети, ми шукали каски, ми шукали берці, тобто більш було таке спорядження військове. То цього разу вже ми шукаємо машини, тепловізори, ми дрони купуємо, - волонтерка Світлана Правник
Пані Світлана розповідає: на схід їздять регулярно. Пригадує ті моменти, коли попадали під обстріли та дивилися в очі смерті. Додає: неодноразово збивалися зі шляху. Бувало, що доводилося малювати маршрут по пам'яті на папері.
Ми збивалися зі шляху, бо там немає навігації. Ми заїжджали, хотіли заїхати із сторони Покровська на Курахово, ми не знали, що село Шевченкове уже не наше. Нас не повідомили. А це ж по годинах було просування, і ми не знали і їхали прямо у руки ворога самі здаватися, - волонтерка Світлана Правник
Та попри все, зазначають у волонтерському центрі, вони працюватимуть доти, скільки буде потрібно.
