49-річний старший сержант Юрій Георгійович родом із Дубенщини. Це людина, чий життєвий шлях поєднав мирну працю підприємця та відповідальну службу під час війни. Адже до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну він працював на власному СТО, а після - став до лав ЗСУ, де ремонтує, відновлює та евакуйовує військову техніку.
Про це повідомили у 23-му інженерно-позиційному полці.
Попри втому й труднощі, він не втратив головного - відчуття обов’язку, підтримки побратимів і віри в те, заради чого все це робиться.
«До повномасштабного вторгнення я працював у сфері ремонту автомобілів, займався монтажем і підприємницькою діяльністю. Життя було стабільним: робота, сім’я, двоє синів. Старший уже служив у війську, молодший - навчався», - розповідає про своє життя Юрій.
Проте лютий 2022 року змінив життя мільйонів українців. Життя Юрія і його родини також стало іншим.
«Син був направлений на Сумщину. Я не зміг просто сидіти вдома. Прийняв рішення також стати частиною нашого війська. Україна потребувала захисників. У свій час, у 90-х роках, я проходив строкову службу в інженерних військах, тому мав мінімальний досвід», - згадує старший сержант.
То ж у березні 2022 року Юрій добровільно прийшов до ТЦК та СП. Після проходження медичної комісії його направили до 23 інженерно-позиційного полку Сил підтримки Збройних Сил України. Завдяки досвіду роботи з технікою він одразу потрапив до ремонтної майстерні інженерного озброєння одного із батальйонів полку.
З часу мобілізації минуло чотири роки. За цей період військовий пройшов через ротації на різних напрямках фронту, виконував напружену роботу з відновлення техніки та евакуації машин із районів бойових дій. Щоденний ризик і велика відповідальність за побратимів стали частиною його служби.
«Разом із побратимами з ремонтного підрозділу ми забезпечуємо роботу техніки, від якої часто залежить успіх бойових завдань. Практично постійно я перебуваю на Сході. Були моменти, коли був зовсім поруч зі своїм сином. Вдавалося навіть зустрічатися і це було особливо цінно», - каже військовий.
Вдома на Юрія чекає дружина, яка також проходить через непрості випробування і всіляко підтримує його.
«Нещодавно дружина організувала збір на «Чуйку», щоб ми з побратимами могли почуватися безпечніше. Дуже приємно, що наша громада швидко відреагувала: люди оперативно зібрали кошти і допомогли з придбанням необхідного обладнання», - розповідає Юрій.
Також з особливим теплом військовий говорить і про побратимів:
«Вони стали братами. Навіть коли їдеш у відпустку, то вже сумуєш. Телефонують, питають, як доїхав, як справи. Діляться історіями, інколи звертаються за порадою». Цей зв’язок, взаємопідтримка і довіра - одна з головних опор для військових.
Старший сержант Юрій нагороджений відзнаками Міністерства оборони України «За зразкову службу» та медаллю «Хрест доблесті», а також почесною відзнакою 23 інженерно-позиційного полку – «Надійний захист у бою».
