За мужність та відвагу. Військовий із Рівненщини отримав почесну нагороду. «Золотим хрестом» нагородили Анатолія Степчука. Він у 2025 році отримав поранення, унаслідок якого втратив обидві ноги.
Анатолій Степчук родом із Костополя. У 2024 році він став на захист нашої Батьківщини. Чоловік воював на гарячих напрямках. Зокрема на Донеччині — у Покровську. Там через ураження дроном залишився без обох ніг.
«Перші навчання були в Польщі. Потім на мінометах вчився. Ще у Франції навчання йшло, теж на мінометах. А потім вже з Франції, і зразу на бойові дії, в самому Покровському. Це схід, це дрон, FPV-ха догнала», — військовий, отримав нагороду «Золотий хрест» Анатолій Степчук.
Сьогодні для нього особливий день. Він отримав нагороду «Золотий хрест».
Емоцій чоловік не приховує.
«Мені, як на телефон командири скинули, що нагорода, то сльози йшли в мене. І я не знав, що вона дійде сюди, що вона в мене буде. Не очікував я цього», — військовий, отримав нагороду «Золотий хрест» Анатолій Степчук.
Вручити почесну відзнаку випало Наталії Сидорчук. Для неї Анатолій побратим. Розповідає: отримати таку почесну нагороду можуть далеко не всі. Вона дається за особливу мужність, відвагу та внесок у захист Батьківщини.
«Одна із чотирьох найважливіших нагород у військовій службі. Вони всі підлягають з більшими пільгами, з більшими можливостями для військовослужбовців. Цінність в людині, яка цю нагороду отримала, скажімо так, ця нагорода отримується при важливому внесенні в захист Батьківщини. Також при отриманні ось таких травм, як отримав Анатолій», — військовослужбовиця Наталія Сидорчук.
Отримував її чоловік у медзакладі, де проходить реабілітацію. Зараз він намагається знову стати на ноги та навчитися ходити на протезах. Із ним працює команда спеціалістів. Зокрема ті, хто допомагає отримати якісні протези. Ситуація Анатолія не з простих. Наразі чоловік отримав культиприймачі.
«В нього в нього умовно складне протезування, тому що в нього парна ампутація і людині більш, скажімо так, складніше стати на вертикальному положенні, коли з двома ногами, ніж з однією, тому що опора йде на два протези одне на одне. Але ми максимально докладаємо зусиль і ми надіємося, не те, що надіємося, ми знаємо, що наш герой повноцінно продовжить своє життя», — засновник німецького центру протезування Олег Ціздин.
Зараз активно працюють над тим, аби Анатолій отримав повноцінні протези. З чоловіком займаються лікарі. Наскільки довгим буде відновлення — залежить від самого чоловіка.
«Наш колектив робить все можливе, аби пацієнти хотіли відновитися, аби вони хотіли повернутися до активного життя. З ними працюють психологи, фізичні терапети, ерготерапети, лікарі, але дуже багато залежить від бажання пацієнта, від його внутрішньої сили. Кожен по-різному відновлюється», — завідуюча відділенням неврології та реабілітації Ярина Брожик.
Анатолій же зі свого боку налаштований позитивно та тримає бойовий дух.
