Військовий проти системи. Віддавши 22 роки життя службі у військовій структурі, Віктор Тимошицький досі чекає на обіцяне житло від держави. Його сім'я, де зростає двоє неповнолітніх дітей, кожного року сподівалася, що омріяна квартиру їм таки дістанеться. Але зараз надії майже немає. На заробітки закодон їхати пізно, бідкається чоловік, та й здоров'я уже не те.
Боротьба за справедливість. Військовий-пенсіонер Віктор Тимошицький зі своєю проблемою звернувся до нашого телеканалу. Чоловік розповів, що 22 роки свого життя віддав службі військовій структурі. Його кар'єра розпочалася у 1994 році у Сарнах. На початку двохтисячних чоловіка перевели у Рівне. Він працював у четвертому Територіальному вузлі урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Основна робота була на засобах зв'язку. Пройшов службу від техніка станції, начальником станції був радіозв'язку. А вкінці на посаді був начальник склада паливно-мастильних матеріалів, - військовий-пенсіонер Віктор Тимошицький.
Звільнився зі служби у запас за станом здоров'я у 2014 році. У чоловіка був струс мозку.
Втрачав свідомість просто десь сидячи міг втратити свідомість,- військовий-пенсіонер Віктор Тимошицький.
У 2002 році році пана Віктор офіційно включили до житлової черги. Тоді був у списку сотим. По завершенню служби продовжив претендувати на квартиру від держави. Згідно зі списком за 2023 рік Віктор Тимошицький 21-й. За словами чоловіка, від початку служби у Рівному він був прописаний у частині. Там же ж були прописані його дружина та двоє неповнолітніх дітей. Проживав чоловік на зйомній квартирі. Жодної компенсації не отримував, хоч, стверджує, мав на неї право.
Хто був ближче до командира, хто зумів, то вони могли повернути ці гроші. Ну, такі як я, знаєте, то дуже тяжко таким людям. Ні разу ніякої компенсації, хотя вона була. І по документам вона і в частині вона була, - військовий-пенсіонер Віктор Тимошицький.
Побоювання, що залишиться без заслуженого житла і змусило чоловіка звернутися до нас. Через кілька років після звільнення зі служби, Віктору Тимошицькому почали приходити листи, аби він добровільно виписався з частини, адже там уже не служить. Більше того, не проживає. Він відмовлявся, за його словами, це робиться для того, аби потім можна було спокійно його викинути із черги. Частина, де служив Віктор подала на нього до суду. У позові просили примусово зняти чоловіка та його сім'ю з реєстрації. Суд це прохання задовольнив.
Судом встановлено, що за вказаною адресою відповідачі не проживають. Тимошицький В.Р. не проходить військову службу, не належить до особового складу 4-го ТВУЗ Держспецзв'язку, не є членом сім'ї військовослужбовця Держспецзв'язку - тому реєстраціяреєстрація відповідачів за місцезнаходженням підрозділу Держспецзв'язку порушує законні права та інтереси 4 ТВУЗ Держспецзв'язку.
Апеляцію адвокатка пана Віктора не подала. У телефонній розмові нам зазначила, що чоловік із нею не розрахувався у повному обсязі. Також наголосила, що справа була безперспективною відразу і вона про це повідомляла свого клієнта. Зараз час на апеляцію минув. Ми надіслали запит на адресу Держслужби спеціального зв'язку та захисту інформації України, де запитали, чи є чоловік досі у черзі на житло і який він у списку. Відповіді наразі не отримали. На телефонні наші дзвінки теж уже ніхто не відповідає. Адвокат, до якого ми звернулися зазначив, що зміна місця реєстрації не є підставою для виключення з черги. Порадив чоловіку зареєструватися в іншому місці і надати оновлені документи у частину.
З черги можуть зняти лише в тому випадку, якщо його житлові умови покращилися, які є підставою. У даному випадку вони не, але особа і не може бути отак в повітрі, - адвокат Володимир Цуняк.
Віктор Тимошицький переконаний, що увесь цей процес розпочали не просто так. Він 10 років у запасі, втім активізувалися щодо нього лише зараз. Переконаний, якщо його і залишать у черзі, то він завжди там буде 21-им. Прикрі приклади несправедливості чоловік має.
Був наївним, думав, що воно поправді все йде, але в 50 років я зрозумів, що воно там не поправді. Наприклад я от 21 стою, взаді мене получили там з трьома дітьми, нехай отримують, на той час учасники бойових дій, хай отримують, але пенсіонерів теж треба не забувати. Треба було хоч запропонувати. Мені ніхто нічого не сказав, - військовий-пенсіонер Віктор Тимошицький.
Що робити і як добитися житла від держави пан Віктор уже не знає. Тісниться із дружиною та двома дітьми у квартирі родичів. Там дев'ять чоловік ділять 65 квадратних метрів житлової площі. На заробітки закодон їхати уже пізно, бідкається чоловік, та й здоров'я уже не те. Доводиться лише сподіватися, додає, що справедливість таки візьме гору.
