Горить, палає техніка ворожа. Українські збройні сили вкотре дивують світ. Наші воїни за менш як 10 днів звільнили більшу частину окупованої Харківщини. До повного звільнення - кілька кілометрів. Продовжується наступ на Херсонщині. Генштаб обережно прогнозує, що область звільнити вдасться до кінця року. Поступово ми повертаємо український Донбас. Уже є інформація про деокуповані населені пунки на Луганщині. І це лише початок. Разом із тим окупанти безлавно тікають із української землі.
Пекельний вересень або вєлікоє отступлєніє. Збройні сили України відвойовують загарбану окупантами українську землю. Балаклія, Ізюм, Куп’янськ - ласкаво просимо назад додому.
Місто Балаклія, Харківської області взято під контроль.
Херсонщина, Донеччина, Луганщина та Крим - приготуватись. ЗСУ уже близько. КАМ 2 У чому секрет українського бліцкригу, чому росіяни тікають із позицій та скільки території нашим ЗСУ уже вдалося повернути. Сьогодні про це і розкажу. А наприкінці невелике застереження. Вперед, до хороших новин.
Ну, не достану, дякую. Ми так раді Вас бачити. Дякую.
Україна звільнила більше території за декілька днів, ніж росія захопила за квітень. Це не мої фантазії, а висновок американського Інституту вивчення війни. Наші воїни повертають територію на Півдні України, Сході та Півночі. Та про все по порядку. До звільнення Херсонщини нас готували протягом літа. Мовляв, надійде зброя й запалає. КАМ 2 Як виявилося, не обманули. готувались і росіяни. Аби захистити загарбане вони звели три лінії оборони навколо Херсона та зосередили там близько 20 тисяч чоловік особового складу. Додаткову живу силу КАМ 2 А якщо бути відвертими, то забійне м’ясо перекинули із Харківщина та Донбасу. Літо завершилося і розпочалось вєлікоє отступлєніє . Хаймарсами українці знищили ключові склади із боєприпасами та винесли основні мости - Антонівський та Новокаховський. Опісля почався наземний наступ, зауважте, без переваги у повітрі. Від його початку на Херсонщині вдалося звільнити кілька населених пунктів, серед яких Високопілля, Архангельське та Нововоронцовка.
Ми заходимо з різних сторін на місто Херсон. І місто Херсон найближчим часом може опинитися у кільці ЗСУ, - військовий експерт Олег Жданов.
Поточний успіх не варто сприймати, як повернемо Херсон за три дні. Генштаб прогнозує звільнення більшої частини Херсонщини на кінець року. І це будуть хороші новини під ялинку. Якщо на відвойовування Херсону ми чекали, то своєрідний бліцкриг на Харківщині став несподіванкою для усіх. Повернення Балаклії, Ізюму та Куп’янська. Звільнення 70-ти кілометрів території і все за менш як 10 днів. ЗСУ вийшли у кількох місцях до кордону із РФ, а для повної деокупації Харківської області не вистачає кількох кілометрів. Такі успіхи це не лише мужність та звитяга наших військових, а й своєрідний елемент несподіванки. Окупанти на Харківщині не чекали удару. Про це свідчить перекидання частини російських військ на Херсонщину та недостатня забезпеченість існуючих підрозділів. Наш генштаб розвів керівництво русіше армії як кошенят. Росіяни тікають залишивши позиції, техніку та навіть списки особового складу. Страх жене мародерів та вбивць назад на болота.
Неспокійно окупантам й на Донбасі. Є інформація, що українці звільнили Білогорівку на Луганщині і просуваються далі. Бачачи в яку м’ясорубку потрапляють їхні підрозділи найкмітливіші почали шукати шляхи порятунку. На росію не побіжиш, бо свої ліквідують, у степах не сховаєшся, відтак залишається телефонувати і просити про помилування.
Російські війська відступають неорганізовано, вони безславно тікають, тим самим, затягують зашморг на власній шиї ще сильніше. Окупанти втрачають живу силу, а нових вояків брати ніде. Сяк-так налагоджені ланцюги постачання розвалюються. Воєнні експерти уже починають говорити - це початок кінця.
Разом із тим український контраступ лише видається таким легким. За кожним відвойованим клаптиком нашої землі чиєсь життя та здоров’я. Українська армія вкотре демонструє незламність та непохитність на шляху до перемоги. Втім варто уже зараз розуміти, що такими темпами відвойовування тривати довго не може. Безумовно має бути час на накопичення додаткових сил та озброєння. І це ще один виклик - втримати звільнену територію. Також, варто тримати у пам'яті - наземні поразки росіяни компенсовуватимуть ракетними ударми по цивільній інфраструктурі. Попереду важка осінь довга зима.
