Україна посіла останнє місце в міжнародному індексі сприйняття якості життя, який щорічно укладає Уортонська школа (Wharton School) Університету Пенсильванії. Оцінка нашої країни за цим показником становить 0 балів відносно лідера списку. Головним чинником такого результату експерти називають повномасштабну війну та її руйнівний вплив на повсякденне життя громадян.
Дослідження базується на опитуванні понад 15 тисяч респондентів із 33 держав, які оцінювали міжнародне сприйняття 85 країн світу.
Що вимірює індекс та як нараховуються бали?
На відміну від суто економічних або демографічних рейтингів, цей індекс відстежує суб'єктивне сприйняття країн за низкою критично важливих параметрів:
- фінансова доступність життя та рівень цін;
- ринок праці та можливості для працевлаштування;
- комфорт для створення та розвитку сім'ї;
- рівень політичної стабільності;
- загальний добробут та безпека населення.
Усі показники в таблиці розраховуються відносно країни-лідера, яка автоматично отримує 100 балів. Цього року еталоном якості життя міжнародна спільнота визнала Швецію. Відповідно, 0 балів в України означає максимальний розрив у сприйнятті умов життя порівняно з лідером рейтингу. Через безпекові та гуманітарні ризики Україна в цьому переліку опинилася позаду навіть таких нестабільних регіонів, як Іран та Ліван.
Хто увійшов до топів, а хто втрачає позиції?
Традиційне лідерство утримують європейські країни з розвиненими соціальними інститутами, високим рівнем довіри до влади та сильними державними службами.
- Топ-лідери: перші позиції посідають скандинавські держави (Швеція, Данія), а також Швейцарія.
- Америка та Океанія: на третьому місці закріпилася Канада, яка стала лідером серед країн Західної півкулі. Єдиною неєвропейською державою, яка зуміла увійти до першої десятки світового рейтингу, стала Австралія.
- Тенденції G7: Сполучені Штати Америки продемонстрували помітне падіння, опинившись позаду решти провідних економік «Великої сімки». Починаючи з 2018 року, США втратили в цьому індексі одразу 10 позицій.
Автори дослідження підкреслюють, що кейс США та інших великих держав наочно демонструє, що масштаб національної економіки чи геополітичний вплив на світовій арені далеко не завжди збігаються з тим, як іноземці оцінюють реальний комфорт та безпеку життя звичайних людей всередині країни.
