Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. Rabies virus) із роду Lyssavirus. Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи. У разі зволікання з наданням квалфікованої медичної допомоги смерть неминуча.
У медичній літературі інших країн хвороба відома як рабієс (у тварин) і гідрофобія (у людей).
Причини сказу і шляхи передавання інфекції
Джерелом та резервуаром збудника сказу є дикі та свійські хижі тварини, що належать до класу ссавців. Людина може заразитися сказом від інфікованої тварини через:
укус;
подряпину та мікроушкодження шкіри;
потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.
У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки — з-поміж свійської фауни, а в дикій природі — лисиці та вовки.
Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі.
Доведена можливість аерогенно-контактного зараження (у лабораторних умовах, під час відвідування печер, населених кажанами), коли вірус пасивно потрапляє через кон’юнктиви, слизових ротоглотки.
За даними ВООЗ, у 99% випадків смерті людини від сказу джерелом інфекції є собаки. Близько 40% жертв укусів імовірно скажених собак — діти віком до 15 років.
Якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до лікаря! Зволікання може коштувати життя!
Симптоми сказу
У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває 1–3 місяці, але може варіюватися від одного тижня до року, залежно від низки факторів:
місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом);
кількості й активності вірусу, що потрапив у рану;
віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).
Початкові симптоми сказу — підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.
Є дві форми цього захворювання: активний і паралітичний сказ.
Для людей з активним сказом характерні гіперактивність, гідрофобія (боязнь води) та інколи аерофобія (боязнь протягів або свіжого повітря). Смерть настає за кілька днів у результаті кардіореспіраторної зупинки.
На паралітичний сказ припадає близько 30% усіх випадків захворювання у людей. Ця форма сказу триває довше за попередню із легшим перебігом. М’язи поступово паралізуються, починаючи з місця укусу чи подряпини. Повільно розвивається кома, і настає смерть.
Симптоми сказу у тварин залежать від стадії захворювання.
