У Рівненському зоопарку є справжній гігант світу рептилій – африканська шпороносна черепаха. Це найбільша з континентальних наземних черепах і третя (з сухопутних черепах) за величиною у світі. Максимальна довжина панцира дорослих тварин – близько 70-80 см, а маса великих самців – понад 100 кг.
Про це повідомили у Рівненському зоопарку у Фейсбук.
Мешкає ця черепаха в саванах та напівпустелях Центральної Африки від Судану та Ефіопії до Сенегалу. На стегнах задніх ніг є тверді нарости (на кожній задній лапі 2-3), що нагадують шпори, звідки рептилія і отримала свою назву. «Шпори» є як у самців, так і у самок. Незважаючи на великі розміри, здатні рити глибокі норки. Від літньої спеки та холодних зимових ночей шпороносна черепахи захищаються, зариваючись у пухку землю, але в сплячку не впадають.
Шпороносна черепаха - рослиноїдна рептилія, але зрідка (особливо в зоопарках) вживає їжу тваринного походження. Також у неволі шпороносні черепахи харчуються різними овочами, фруктами, травою та сіном. Черепахи можуть довго обходитися без води, але охоче п'ють її, коли є можливість.
Як тільки самиця готова до відкладання яєць, вона ходить у пошуках потрібного місця кладки - насамперед її цікавить відповідна вологість. Як тільки потрібне місце виявлено, самиця риє гніздо - це невелика лунка, приблизно до 30 см. Потім вона відкладає туди від 10 до 30 яєць, після чого закопує кладку, доки вона повністю не буде прихована. Новонароджені черепашки виповзають з гнізда самостійно, вони мають подовжений панцир довжиною 4-5 см і масу приблизно 30 г. Зростають шпороносні черепахи «швидко», і всього за 10-20 років вони досягають великих розмірів. Найстарша зі шпороносних черепах, що проживали в зоопарках, прожила 54 роки, це і є офіційний рекорд довголіття для цього виду.
Шпороносні черепахи дуже популярні США як домашні тварини. Вони швидко звикають до людей і впізнають свого годувальника за обличчям та голосом.
Надлишок фосфору та нестача кальцію веде до опуклості щитків карапаксу (верхнього панцира) шпороносних черепах. На жаль, деякі торговці тваринами, які спеціально посилюють цей дефект, набиваючи ціну на уявний рідкісний різновид – «горбату шпороносну черепаху».
Для черепах властивий денний спосіб життя, що є певною стратегією виживання і дозволяє їм залишатися живими в особливо жорстоких природних умовах, де високі денні температури перешкоджають нормальній активності. У деяких спекотних областях (наприклад, у Сенегалі) спостерігалася нічна активність цих тварин, там вони часто активні при місячному світлі.
А найдивовижніше видовище – це турніри цих гігантів. Черепахи влаштовують справжнісінькі баталії за володіння «прекрасною дамою». Битви черепах схожі з поєдинками середньовічних лицарів, принаймні, й ті й інші закуті в надійні обладунки. Призовний клич самця у пошуках самки звучить не менш переконливо, ніж поклик лицарського рогу. Нерідко турнір черепах проходить у присутності дами, яка байдуже споглядає те, що відбувається. Втім, за будь-якого турніру завжди знайдуться вдячні глядачі. У природі такі баталії можуть завершитися загибеллю одного з дуелянтів, якщо черепаха-лицар виявиться перевернутим на спину і стане легкою здобиччю для хижаків.
Наших шпороносних черепах можна побачити в хорошу теплу погоду у літньому вольєрі разом з кільцехвостими (котячими) лемурами, а решту часу вони проживають в окремій експозиції "Екзотаріум"
