Маракуя, китайський фінік, сливово-вишневий гібрид, персик, тибетська малина Мяо-Мяо, мексиканський банан – це далеко не весь перелік екзотичних для Рівненщини рослин, які вирощував на своїй землі Юрій Сьомін із Рокитного.
Про це повідомляє rivne.name.
Вирощуванням незвичних рослин чоловік зайнявся після виходу на пенсію. А розпочалося все з чотирьох саджанців винограду. Чоловік посадив їх, а наступного року вже отримав плоди. Зрозумів, що садівництво йому до душі. Далі були все нові й нові рослини. З часом догляд за екзотичними рослинами перетворився для пана Юрія на улюблену справу.
Як розповідав сам Юрій Сьомін, найважче йому стало доглядати за виноградом, адже його потрібно вкривати взимку та обробляти «хімією», аби не тріскалися плоди.
А ось з маракуєю, за словами садівника, менше проблем. Тож, як говорив сам агроном, ця рослина стала його «останнім коханням».
Саджанці цієї тропічної рослини пан Юрій виростив із живців, які придбав у садівника-любителя. Вкорінював у болотяному моху – він добре зберігає вологу. А коли з’явилися корені, то пересадив у відро зі звичайним поліським ґрунтом. Щоб кореням не було тісно, зробив у відрі багато дірок.
Юрій Сьомін вирощував два види маракуї – пасифлору інкарнатну та пасифлору епуліс (її ще називають справжньою маракуєю). Першу висаджував на сонячному місці – там вона добре плодоносила, а друга – любить напівтінь.
Маракую ґазда вирощував просто неба від весни до пізньої осені. Проте мав один секрет – вирощену у відрі рослину чоловік так і закопував у землю. А перед настанням зимових холодів, відкопував з відром та переносив у тепле місце, наприклад, у підвал чи на утеплений балкон.
Поливати маракую навесні чи влітку, потрібно лише тоді, коли мало опадів. А плодоносити екзотична рослина починає уже першого сезону. М’якоть стиглої маракуї має кисло-солодкий смак.
Для вирощування пасифлори та інших екзотичних рослин, садівник не використовував ні мінеральних добрив, ні хімікатів. Натомість підживлював їх «чаєм» із зілля, курячим послідом та коров’яком.
Пан Юрій залюбки пригощав плодами зі свого саду всіх, хто до нього приходив. А коли у нього просили саджанці, то віддавав їх безкоштовно.
У майже 70-річному віці чоловік говорив, що його плани на майбутнє – це жити якомога довше та займатися улюбленою справою.
