Рівненський апеляційний суд переглянув рішення суду першої інстанції та задовольнив позов батька-одинака, який виховує малолітнього сина самостійно. Колегія суддів дійшла висновку, що поведінка матері свідчить про свідоме та систематичне ігнорування потреб дитини.
Про це повідомили у пресслужбі Рівненського апеляційного суду.
Раніше місцевий суд відмовив батькові у задоволенні позову про позбавлення колишньої дружини батьківських прав. Суд першої інстанції вважав, що жінці можна дати шанс виправити поведінку. Не погоджуючись із таким вердиктом, представниця позивача подала апеляційну скаргу, наполягаючи на повному задоволенні вимог свого довірителя.
Під час розгляду справи апеляційний суд встановив наступне. Після розлучення хлопчик залишився з батьком. Дитина мешкає у будинку з усіма зручностями, забезпечена одягом та успішно навчається в гімназії. Мати тривалий час не проживає з дитиною, її місцеперебування було невідоме, вона не бере участі у вихованні та має заборгованість зі сплати аліментів. Орган опіки та піклування (ООП) двічі розглядав це питання і в обох випадках підтвердив: позбавлення прав є доцільним і відповідає інтересам дитини.
Суд нагадав, що згідно зі ст. 164 Сімейного кодексу України, ухилення від виконання батьківських обов’язків є підставою для позбавлення прав, якщо воно є результатом винної поведінки та свідомого нехтування дитиною.
Ключовими факторами, що вплинули на рішення апеляції, стали факти, які місцевий суд не врахував належним чином. У квітні 2025 року жінку було засуджено до громадських робіт за злісне ухилення від сплати аліментів на іншу дитину. У грудні 2025 року її вже було позбавлено батьківських прав щодо тієї ж іншої дитини. Сама відповідачка подала заяву, у якій визнала позов та не заперечувала проти позбавлення її прав на сина.
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду наголосила, що позбавлення батьківських прав — це крайній захід. Проте у даному випадку йдеться не про «тимчасові труднощі», а про стійку та системну поведінку.
"Відсутність заперечень відповідачки проти позбавлення її прав у сукупності з іншими обставинами свідчить про її фактичну самоусуненість від виховання", — зазначено у матеріалах справи.
Зважаючи на те, що мати не змінила свого ставлення до материнства навіть після притягнення до кримінальної відповідальності, суд скасував рішення першої інстанції. Новим рішенням позов батька задоволено повністю.
