У Рівненському зоопарку проживає каспійська султанка, вона отримала свою назву завдяки червоній шкірястій бляшці. Цей своєрідний виріст на голові птаха нагадує головний убір давніх султанів.
Про це повідомляють на сторінці Рівненського зоопарку в Фейсбук.
Птах здавна привертав увагу людини: її зображення зустрічаються ще на давньоєгипетських папірусах. Є багато зображень цього виду на римських мозаїках і фресках, включаючи знамениту фреску Помпеї, що вціліла до наших часів. У ранньому християнстві султанка також була дуже популярною, птах символізував багатство та прагнення до життя.
Для життя султанка вибирає густі та важкопрохідні зарості очерету, осоки. Непогано плаває, але на мілководних ділянках воліє пересуватися вбрід, а на глибших - по поверхні плаваючих рослин – по заломах очерету або килиму з листя латаття. Якщо людина потурбує султанку - вона швидко злітає, але летить недалеко - часто на відстань до 10 м, після чого опускається назад у зарості.
Каспійська султанка - галасливий птах, що має гучний голос і великий вокальний репертуар. Особливо активна у темну пору доби, коли звуки, що видаються кількома птахами, можуть злитися у загальний хор.
Природних ворогів у султанок мало, найбільш небезпечний їм очеретяний кіт. Яйця та пташенят знищують болотяні луні та сірі ворони.
Годується султанка в гущавині трави або на мілководді, при цьому спритно пересуваючись крізь заломи або по килиму з плаваючих рослин і стеблах, що впали у воду. У пошуках насіння птах майстерно підіймається на вершини очерету, дзьобом висмикує кореневища разом із стеблом. Іноді видобуває їжу на відкритих просторах поблизу водоймища, у тому числі на заливних рисових полях. Комах та інших тварин видобуває, перевертаючи дзьобом камінчики чи колупаючись у прибережному мулі. Дрібну їжу ковтає відразу; більшу, таку як латаття або стебла очерету, затискає в лапах і відриває шматочками за допомогою дзьоба.
Птахи ведуть потайний спосіб життя, тому їх зрідка можна зустріти в дикій природі. У період гніздування султанки розбиваються на пари, при цьому самець майстерно демонструє залицяння, тримаючи в дзьобі водорості й кланяючись самці з гучним криком, що віддалено нагадує смішок.
Обоє батьків беруть активну участь у влаштуванні гнізда, у висиджуванні та турботах про потомство. Кладка з 3-7 яєць зазвичай висиджується протягом 22-25 днів. Спочатку вони знаходяться в гнізді й по черзі вигодовуються обома батьками. Через кілька днів виводок залишає гніздо і розпадається - частина пташенят слідує за самцем, а інша за самкою. Вирощені ж людиною султанки, зазвичай, стають цілком ручними.
У Рівненському зоопарку султанки проживають разом з ібісами священними, бакланами та галагазами рудими в літньому вигулі авіарію. Цього року зоопарку вперше вдалося отримати потомство від султанок. Пташеня вигодовували не батьки, а співробітники зоопарку, але незабаром воно приєднається до групи дорослих птахів.
