В Україні вперше за часи повномасштабного вторгнення спостерігається стійке та відчутне скорочення кількості спроб незаконного перетину державного кордону. За перше півріччя 2026 року Державна прикордонна служба України (ДПСУ) склала 7,5 тисячі протоколів за статтею 204-1 КУпАП. Це приблизно на третину менше, ніж торік.
Про це повідомляє Опендатабот.
Поки західний та південно-західний кордони України залишаються епіцентром спроб нелегального виїзду, північна ділянка кордону в межах Рівненської області демонструє один із найнижчих показників у країні.
95 протоколів склали прикордонники на Рівненщині за І півріччя 2026 року. Це становить лише 1,26% від усіх 7 523 протоколів, оформлених в Україні. Для порівняння: на Буковині за цей же період зафіксували 2 834 порушення (у 30 разів більше), а на Закарпатті — 2 170 (майже у 23 рази більше).
Серед сусідніх північних регіонів Рівненщина посідає проміжне місце: на Волині зафіксували 140 протоколів, на Житомирщині — 81, а на Київщині — 34.
Експерти та прикордонники виділяють три ключові причини, чому північний кордон області не приваблює організаторів нелегальних маршрутів:
- Ешелоноване мінування та фортифікація. Кордон із Республікою Білорусь у межах Вараського та Сарненського районів Рівненщини від початку повномасштабного вторгнення перетворено на потужний оборонний рубеж. Суцільні мінно-вибухові загородження, протитанкові рови та інженерні перешкоди роблять будь-яку спробу пішого переходу смертельно небезпечною.
- Складний рельєф Рівненського Полісся. Непрохідні болота, густі лісові масиви та річкові системи (Стир, Горинь, Случ) створюють природний бар'єр, подолати який без спеціальної підготовки та знання місцевості неможливо.
- Надсуворий безпековий режим. У прикордонній смузі Рівненщини діє суворий режим пересування. Висока щільність підрозділів ДПСУ, Збройних Сил України, Національної гвардії та ТрО унеможливлює непомітне перебування сторонніх осіб у прикордонних громадах.
У середньому цьогоріч в Україні складають близько 1 250 протоколів на місяць. Це майже на 33% менше, ніж у 2025 році, та суттєво нижче за показники 2024 року, який став абсолютним піком за кількістю порушень.
Загалом динаміка за останні роки виглядає наступним чином:
- 2020 рік: 2 413 протоколів (довоєнна норма)
- 2021 рік: 3 078 протоколів
- 2022 рік: 7 638 протоколів (початок повномасштабної війни)
- 2023 рік: 8 418 протоколів
- 2024 рік (Пік): 26 928 протоколів (у середньому 2 250 на місяць — зростання понад утричі за рік)
- 2025 рік: 24 616 протоколів (перше скорочення на 9%)
- 2026 рік (І півріччя): 7 523 протоколи (~1 250 на місяць)
Регіони за кількістю складених протоколів (І півріччя 2026):
- Чернівецька область: 2 834 протоколи (38% від загальної кількості по країні) — це у 30 разів більше, ніж до війни.
- Закарпатська область: 2 170 протоколів (29%).
- Одеська область: 997 протоколів (13%).
Разом ці три регіони охоплюють 80% усіх правопорушень в Україні.
Складений прикордонниками протокол не означає автоматичного визнання людини винною. Справи за статтею 204-1 КУпАП (незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону) розглядають місцеві суди.
Згідно з даними Державної судової адміністрації, у 2025 році суди розглянули 24 519 таких справ:
- 51.5% випадків (12 628 осіб) — було винесено рішення про накладення грошового штрафу.
- 42.8% випадків (10 493 особи) — справи було закрито через відсутність події й складу адміністративного правопорушення.
- 57 осіб — отримали адміністративний арешт (до 15 діб).
Загалом суди винесли штрафів на суму 85,97 млн грн (у середньому близько 6,8 тисячі гривень на одну особу). Втім, добровільно порушники сплачують менше третини від нарахованого: торік добровільно було сплачено лише 28% штрафів (24 млн грн). Решта стягується в примусовому порядку.
