Три роки тому Православна церква України отримала томос. Це документ, який визначив її самостійність та офіційність в духовному православному світі. Сам томос, як свідчення церковної незалежності, представили у Рівному 10 січня. Зробив це новообраний очільник ПЦУ митрополит Епіфаній. Що дає так звана церковна незалежність, що зараз з Українською Православною Церквою, та як це вплинуло на релігійне життя, - в матеріалі далі.
Шостого січня 2019 року митрополит Епіфаній з рук Вселенського патріарха Варфоломія отримав томос - документ, який визнав незалежність та самостійність Православної церкви України. Досі в державі теж існувала православна церква, щоправда, її називали православною церквою Київського патріархату. В духовному світі вона була не визнаною, і вважалася сепаратиською. Її історія розпочалася в червні 1992 року.
"В юридичному статусі церква була визнана державою, оскільки в Мін'юсті вона була зареєстрована, структура церкви зберігалася, це єпархії, це є навчальні заклади, це є парафії, це архієреї, керуючі єпархією. На жаль, в ті часи не було визнання інших православних церков Київського патріархату," - каже секретар Рівненської єпархії ПЦУ протоієрей Сергій (Лучанін).
Також до 1992 року московські патріархи висвячували Київських митрополитів. Тож про ніяку незалежність і самобутність і мови не могло бути. Утворення незалежної церкви в Україні для третього Риму було зрадою, адже імперські настрої Москви так само проявлялися і в настроях релігійних. Та як так сталося, що Москва стала центром православ'я? Адже саме в Києві відбулося хрещення Русі у 988 році. А потім тут і була заснована Митрополія. Все, через бажання московських церковних очільників відколотися від Константинополя.
"Вони обрали собі митрополита московського і фактично самостійно проголосили автокефалію, це середина 15 століття. Більше ста років московська церква була не визнана вселенською патріархією, церквою-матір'ю," - розповідає доктор історичних наук Володимир Борщевич.
Вже в 17 столітті, через розподіл України на право- та лівобережну, Московська патріархія почала наступ на Київську Митрополію.
"Єпархії, які були на лівобережжі, почали підпорядковуватися московській патріархії, незаконно, Вселенський патріарх протестував, але ці протести не бралися до уваги, в кінці кінців, гетьман Іван Самойлович наполіг, щоб новий київський митрополит Святополк-Гедеон Четвертинський взяв висвяту в Москві, був поставлений на митрополита київського," - продовжує Володимир Борщевич.
З того часу Українська православна церква і потрапила в повну залежність від Москви. Тому отримання томосу було єдиним законним способом звільнитися від такого наполегливого опікунства Третього Риму. Це і сталося в січні 2019 року. Православна церква України потрапляє до так званого діптиху - офіційного переліку православних церков світу. 10 січня 2019 року в обласному центрі презентували томос. Тепер же його копія виставлена у Воскресенському соборі Рівного.
"Томос підписаний, цей документ про незалежну українську церкву, про дарування незалежності українській церкві, підписаний Константинопольським патріархом і членами константинопольської церкви, членами синоду," - каже Сергій Лучанін.
Та от тільки решта православних церков не поспішають визнавати Православну церкву України. Офіційну позицію Вселенського патріарха підтримали лише Константинопольська, Грецька, Кіпрська та Олександрівська церкви.
"Решта церков в роздумах, у ваганнях, на жаль, ідуть в фарватері Московського патріархату або російського православ'я і остерігаються заявляти в голос або офіційно щодо українського православ'я або визнання Православної церкви України."
Самі ж українці по-різному ставляться до отримання томосу. Адже це певним чином розділило наше суспільство. Більшість опитаних нами рівнян підтримують незалежність Православної церкви України.
"Мабуть добре, це незалежність нашої церкви, я так думаю, а якщо має бути країна, значить має бути незалежна церква, церква цієї країни, сподіваємося, що це добре."
"Звичайно добре, це було соціальне піднесення, це визнання української православної церкви, як розвивається далі ця історія, ми не коментуємо, але саме здобуття це є позитивною звитягою для нашої церкви."
"Україна має мати свою церкву, так як Грузія, інші держави в Європі і скрізь, як в Англії 500-600 років тому, Україна має мати томос, як свою культуру, свою мову, територію. Я громадянка Російської Федерації, 30 років живу в Москві, мову не забуваю, і ви беріть приклад."
"Для певної частини нормальної, яка думає, аналізує, то це дало дуже позитивний поштовх, тому що зрозуміли, що можна добиватися до Вселенського, в світовому масштабі визнання і ролі цієї церкви, і в історичному плані вона була стара церква. А реально, частина наших вірян, вони цього, нажаль не розуміють, я бажаю їм бути розумом не таким, як в дитинстві, а рости."
Та от після отримання томосу офіційна позиція Москви зараз мало кого цікавить в Україні, тим більше в Православній церкві України.
"Церква-матір нам дала незалежність, томос, документ, і нам цього достатньо, і ми нікого не будемо просити, нікого не будемо благати, ми уже є в діптиху, що там визнайте нас, або прийміть нас, ми визнані церквою-матір'ю, вселенським патріархом," - каже секретар Рівненської єпархії ПЦУ.
Стосовно церкви московської, яка свою самостійність отримала ледь не з рук самого Сталіна, який погодив її існування у 1943 році, то іншої позиції і годі чекати. Офіційна Російська патріархія ніколи не визнає існування незалежної української церкви, адже це йде в розріз із імперською політикою самої Росії.
