"Торбинка добра". Близько пів сотні людей, котрі опинилися в складних життєвих обставинах, щонеділі отримують безкоштовні обіди. Уже дев'ять місяців волонтери готують їжу і роздають речі. Чому і хто цим займається розкаже Тетяна Закордонець.
Пан Валерій щонеділі приходить з'їсти безкоштовний обід. Чоловік розповідає — все життя пропрацював учителем трудового навчання. Коли зламав ногу, довелося довго лікуватися. Певний час отримував соціальну допомогу, але як досяг пенсійного віку, виплати припинилися. Додає, через бюрократію пенсію досі не призначили. Відтак, жити немає на що.
«Оформляю я цю пенсію, дали поки що тимчасову карту, є вона. А коли буде назначена. Сказали: може місяць пройти, може два місяці пройде, невідомо», - каже Валерій, пенсіонер.
А пані Катерина приїхала до Рівного із Закарпаття 14 років тому. Жінка разом з чоловіком також щонеділі приходить сюди пообідати. Каже — годують смачно, і вона надзвичайна вдячна волонтерам за їх працю.
Така як Света, таку людину треба найти, от багата людина, вона такого не зробить, вона за кусок хліба вдавиться, а проста людина посліднім поділиться, - каже Катерина, рівнянка.
Годують тут людей щонеділі о дванадцятій уже дев'ять місяців поспіль. Ідея благодійних обідів виникла у волонтерки Світлани Кириліної взимку, під час сильних морозів. Жінка проживає неподалік. Коли побачила безхатьків, вирішила допомогти і нагодувати. А згодом разом з чоловіком почала організовувати обіди регулярно. Взимку - двічі на тиждень, а коли потепліло, то один раз.
«Ми починали з простого термоса і дома робили бутерброди, через пару неділь ми вже почали готувати перше дома і також бутерброди, чай», - каже Світлана Кириліна, керівник відокремленного підрозділу ВПК «АЙДАР» в Рівненській області.
До пані Світлани уже долучилися її друзі та небайдужі рівняни, які допомагають з продуктами та одягом. Грошей же волонтери не збирають принципово. А обідами зараз годують не лише безхатьків, а й інших людей, які опинилися в складних життєвих обставинах.
«Спочатку це все починалося з таких людей, які не мають де жити, де їсти. Потім вже, як то кажуть, слава пішла, сарафанне радіо працює і почали й пенсіонери також приходити, ну ми нікому не відмовляємо, єдина наша така умова, щоби люди були в адекватному стані, ми не годуємо в стані алкогольного сп’яніння людей», - каже Ірина Лепеха, волонтерка.
Загалом поїсти сюди приходить близько пів сотні людей. А усі охочі долучитися до проекту і допомогти продуктами можуть знайти у фейсбуці групу "Торбинка добра", абм сконтактувати з організацією.
