За перемогу України - віддати сокровенне. 92-річна зв'язкова УПА Любов Погонюк передала свою сукню з 50-х років минулого століття волонтерам на маскувальну сітку. Втім, порізати справжню історію ні в кого рука не піднялась. Нині сукню забрали у Київський музей війни.
92-річна Любов Погонюк нині згадує 1944-ий рік. Тоді їй було лише 14 років. На прохання рідного дядька вона погодилась допомагати повстанцям, мовляв, була війна і треба було боротися за Україну. Саме так вона стала зв'язковою УПА.
Та допомагала повстанцям, доки совєти не вчинили облаву на хутір. На весні 1945 року тоді ще 15-річну Любу енкавеесівці впіймали, допитували і катували. З Мізоча у Дубенську в'язницю її змусили йти пішки. Там дівчинку засудили на 10 років таборів і 5 без права виїзду. Коли старших вивозили до Сибіру, Люба потрапила до Львівської дитячої колонії. Втім, коли стала повнолітньою - її перевезли до Магадану як особливо небезпечну злочинку.
Там жінка пропрацювала 10 років на будівництві. Після того, як вона отримала волю, ще 5 років була не виїзною. Тоді вона влаштувалися в лікарню. Пригадує, не жили, а виживали. Тож святкові вбрання купували з подругою одне на двох. Так і пошили собі дві сукні. Одну нам жінка показує, а ось другу зеленого кольору вона віддала цього року на сітку українським військовим.
Нині сукню, яка пов'язує епохи, забрали у Національний музей історії України у Другій світовій війні. А Любов Погонюк продовжує вірити у перемогу України і всіляко допомагати.
