Сьогодні християни відзначають важливе церковне свято — Стрітення Господнє. У народі його здавна вважали днем зустрічі зими з весною, а в храмах цього дня освячують воду та особливі стрітенські свічки, яким приписують захисну силу.
Стрітення Господнє відзначають на сороковий день після Різдва Христового. Це свято символізує зустріч людства з Богом, коли праведний Симеон у храмі Єрусалима прийняв на руки немовля Ісуса.
«Який багато років чекав, коли ісподобиться прийняти на руки месію і йому було провіщено в свій час, коли він переписував власне за церковним виданням тексти старого завіту і зустрівся з текстом, який пов'язаний про те, що Діва народить спасителя світу і власне ці слова, що він промовив говорить про надію, якою він жив всі ці роки», — священник Свято-Покровського собору Петро Мартинюк.
Для вірян цей день є нагадуванням про віру, надію та духовне світло. У народі традиції Стрітення також вважають переломним моментом між зимою та весною. За погодою цього дня здавна намагалися передбачити, якою буде весна і врожай. Особливе значення на свято мають освячені вода та свічки. Стрітенську воду зберігають у домівках цілий рік — її використовують для благословення оселі та у важкі моменти життя.
«Власне ці свічки подібно як і вода собою символізують, що ми також у своєму житті надіємось на Бога, яка подається і на воду і на свічки, яка звернена до Господа», — священник Свято-Покровського собору Петро Мартинюк.
Не менш важливою є й стрітенська свічка. Її після освячення не запалюють без потреби. У народі кажуть: вона має бути світлом у темні часи. Пан Михайло часто відвідує храм, розповідає: знає для чого і коли правильно використати свічку.
«Свічка громовичка — це є освячена і використовувалась особливо старшими людьми влітку, коли страшна буря чи гроза сильна, тоді вони використовують її», — вірянин Михайло.
Пані Марія стрітенські свічки запалює у важкі часи. Зараз, каже, в час війни робить це частіше.
«От наприклад зараз в стані воєнного якесь переживання, хвилювання. В такі тривожні дні, то використовуємо і запалюємо. Набираємо також свячену водичку у храмі, яку освячуємо і приймаємо упродовж року», — вірянка Марія.
Таку свічку запалюють під час сильної негоди, грози, у хвилини тяжких випробувань, хвороб, а також на великі церковні свята — як символ Божого захисту та надії, — каже священник Петро Мартинюк.
«Зазвичай цю свічку запалюють у час коли грім — громовиця її власне називають, і у цей час моляться до Бога. Ми зараз живемо також у надзвичайно важкий час, коли, окрім грому, який пов'язаний з природними явищами на нас летять ракети, дрони і тому подібне, тому використовуємо ці свічки і в ці моменти небезпеки для того, щоб у цей момент з вірою і надією на Бога просити захисту», — священник Свято-Покровського собору Петро Мартинюк.
Для багатьох родин Стрітення залишається днем молитви та вдячності Богу.
