Сукня, що нагадує водну стихію або одяг з тваринними принтами. Саме такі образи пропонують астрологи та дизайнери для українок у новорічні свята. А ось наші предки понад століття - мали зовсім інші тренди. Як одягалися українці у 19 столітті на зимові свята - розкажуть наші журналісти.
Свити, чемерки та кожухи. Ось такий різновид верхнього одягу носили українці століття тому. Тоді за вбранням можна було одразу визначити і статус людини. Чим вона заможніша - тим пишніший одяг і більше прикрас. У Центрі дослідження та відродження Волині представили декілька образів наших предків на різдвяні свята. Зокрема, степанський костюм з Сарненського району. Тоді Степань було містечком, і вбрання має назву - містечкове.
"Зверху ми бачимо свиту, вона не дуже орнаментована, але вона не зовсім рядова. А вона така святкова. І є прикраси називаються пацьорки. Ось в такому образі люди ходили в зимовий період. Єдне хустинка швидше за все була шерстяна," - розповідає засновник ГО «Центр дослідження та відродження Волині» Володимир Дзьобак.
Серед традицій наших предків було і те, що на свято хоч одна річ, але мала бути новою. А якщо вже можливості не було - то це мала бути старе вбрання, але в ідеальному стані.
Та от, якщо жінки мали не один десяток сорочок, то у чоловіків було все набагато простіше. їхня кількість в гардеробі коливалась у межах однієї або двох. Історик Володимир Дзьобак, зазначає, чоловіки жили за залишковим принципом:
"Жінка собі ткала на спідницю, то та ж сама тканина йшла на виготовлення чоловічих штанів. Це на холодну пору року. Сорочка, могло бути дві, пояс і кожух, шапка і звичайно чоботи."
Важливий елемент зимового одягу і взуття. Жінки носили так звані румунки - теплі короткі зимові черевики на ґудзиках або на зав'язках спереду і чоботи-чорнобривці - двокольорове святкове взуття. Чоловіки ж носили прості чорні чоботи.
Зберігали українські селяни одяг у особливих місцях. Керсетки та юпки - на жердинах під стелею, зимовий верхній одяг у коморі.
