Згідно з дослідженням Детектор медіа у 2024 році кількість людей, що дізнаються новини з месенджерів та соцмереж значно зросла (62%) порівняно з 2023 (55%) та 2022 (49%) роками. Втім, поряд з телеграм-каналами відомих медіа та інформаційних агенств не менш популярними залишаються регіональні новинні телеграм-канали. Якщо ввести в пошуку “типови/е…” “підслухано …” неодмінно з’явиться декілька відомих, у конкретній місцевості, телеграм-каналів з новинами.
Іноді вони є корисним інструментом організації громади: там обговорюють проблеми місцевості, найшвидше інформують про події, що сталися в місцевості, є суспільний форум, можна опублікувати оголошення чи звернутися за допомогою на це вказує практикуючий журналіст з багаторічним досвідом Вадим Мороз:
«Якщо відкинути усі загрози, які несе телеграм, то така платформа для місцевого рівня є більш позитивною, ніж негативною. Серед переваг можливість у реальному часі висловлювати думки щодо тої чи іншої новини. Часто очевидці у коментарях повідомляють додаткову інформацію до події. Із ними можна зв'язатися і використати їхні свідчення для матеріалу в новинах. Також не усі ситуації, які трапляються у житті - це новини. Втім, людям інколи важливо висвітлити той чи інший конфлікт. Для цього соцмережі найкращий засіб».
Психологиня Людмила Владика вказує на позитивний бік телеграм-каналів для психологічного добробуту людей:
«Коли невизначеність і загроза постійно супроводжують людину, доступ до інформації стає критично важливим елементом психологічної безпеки. Саме тому місцеві телеграм-канали набули великої популярності — вони дають змогу швидко дізнатися про важливі події, зокрема ті, що стосуються безпосередньої фізичної безпеки: обстріли, вибухи, пересування техніки. Швидке отримання інформації створює ілюзію контролю. Здається, що якщо я дізнався про щось раніше — то й зреагую раніше. Значить, зможу захистити себе чи близьких, уникнути небезпеки, встигнути підготуватись».
Разом з тим, від телеграм-каналів є й певна шкода, зокрема вони рідко публікують джерело інформації та не дотримуються журналістських стандартів, наприклад не заблюрюють обличчя людей, що фігурують на відео, навіть неповнолітніх, можуть публікувати нецензурний контент та не модерують коментарів у чатах. Разом із тим, вони заробляють на рекламі та мають велику аудиторію, а отже впливають на суспільну думку. Їхній статус залишається невизначеним – зазначає юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук у своїй статті «Телеграм-канали: чи варто реєструватися як медіа?»:
«Телеграм-канали відповідають певним ознакам медіа, зокрема: мають назву, редакційний контроль та періодично / регулярно поширюють масову інформацію невизначеному колу читачів».
Проте, згідно із Законом «Про медіа» права та обов’язки конкретного медіа визначаються, тільки якщо його можна зарахувати до однієї з категорій, передбачених цим Законом. Телеграм-канали є найближчими до категорії «онлайн-медіа», але вони не відповідають одній ознаці: поширення таким медіа інформації на власному сайті.
У цьому ж Законі враховано таку особливість, проте там зазначено, що особа, яка систематично розповсюджує інформацію під власним редакційним контролем через персональні акаунти на платформах спільного доступу до інформації, визнається суб’єктом у сфері онлайн-медіа лише за умови добровільної реєстрації – зазначив у тій же статті Володимир Зеленчук.. Наразі, вже є зусилля до заохочення адміністраторів телеграм-каналів до реєстрації на правах медіа, втім ця практика не дуже популярна. Національна рада з питань телебачення та радіомовлення повідомила лише про один випадок такої реєстрації.
Чи повинні телеграм-канали отримати права, а отже і зобов'язання, які мають медіа? Головна відмінність між телеграм-каналом та ЗМІ – це відповідальність. Якщо офіційне медіа опублікує недостовірну чи неперевірену інформацію йому може загрожувати судовий позов або припис від Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, відповідальності для адміністраторів місцевих телеграм-каналів за поширення недостовірної інформації немає, як і за немарковану рекламу чи рекламу онлайн-казино та гемблінгу.
Наприклад, телеграм-канал «Рівне Труха» 24 березня опублікував відео з підписом:
«ТЦК забрали чоловіка і покинули немовля на вулиці самого на Рівненщині. Чоловік гуляв із дитиною на вулиці, аж раптом до нього підійшли чоловіки у формі та заштовхали в бус. Що саме там відбувається, невідомо. Чекаю на офіційну інформацію».
Відео виявилося фейковим, втім спростування з'явилося набагато пізніше з моменту публікації, його побачило чимало людей, і навіть після спростування публікацію не видалили. Під час війни такі відео суттєво шкодять мобілізації та можуть призвести до серйозніших наслідків, зокрема нападів на працівників ТЦК та зриву їхньої роботи.
У цьому ж каналі регулярно з'являється реклама онлайн-казино та гемблінгу, яка ніяк не маркується, до того ж її текст є маніпулятивним, наприклад публікація від 28 травня:
«Зaкинулa 100 гpн, a вигpaлa 20300 гpн в цe лiцeнзiйнe oнлaйн-кaзинo i oдpaзу oтpимaлa вигpaш нa кapтку!
Гpaлa вoнa зa цим пocилaнням
Щo poбити ?:
1) Зaхoдь ocь cюди
2) Кpути бapaбaн, пoтiм peєcтpуйcя.
3) Клaди нa дeпoзит вiд 100-200 гpн
4) Гpaй в гpу "sugar rush"
5) Кoли вигpaв, oдpaзу вивoдь нa cвoю кapтку!
Тут поcилaння нa peєcтpaцiю
* Пepшi 5 гpaвцiв дoдaткoвo oтpимaють дo 750 бeзкoштoвних oбepтiв пpи пepшoму дeпoзитi! Вcтигaй!».
Люди, що прочитають цей допис можуть подумати, що виграти можна легко і без наслідків, до тогож у жодному рекламному дописі в Рівне Труха немає попередження, що казино викликають залежність.
Є й інші телеграм-канали, що публікують інформацію необачно. Зокрема, канал Рівне 1283 7 травня опублікував відео з підписом:
«Нам пишуть : Рівненська гімназія № 24, вчитель інформатики душить ученицю за те що вона сиділа в телефоні».
На відео обличчя вчителя та учениці без блюру, на фоні чути голоси дітей, які просять відпустити однокласницю. Як виявилося пізніше школярка вдарила викладача циркулем і він тримав її та телефонував до поліції, але спростування з'явилося пізніше. Відео розлетілося мережею і ситуація стала резонансною. Також в цьому ж каналі щодня публікується реклама без жодних маркувань.
Отже, якщо телеграм-канали приміряють на себе роль медіа, вони повинні нести таку ж відповідальність, як медіа, адже вони мають вплив на суспільну думку, стають майданчиком для реклами та претендують на статус каналу поширення новин. Статус медіа – це не вирок, разом із зобов'язаннями розширюються права. На цьому наголошує Володимир Зеленчук, – статус журналіста дає адміністратору каналу доступ до інформації, право на придбання травматичної зброї, право на державну соціальну підтримку, додатковий захист з боку законодавства. На жаль, прецедентів прирівняння телеграм-каналів до медіа в інших країнах немає, але Україна могла б стати першою.
