Колишній бармен з Острожчини став водієм машини медичної евакуації. Леонід родом з Острожчини. Перед повномасштабною війною він майже 8 років він працював барменом у рівненських закладах. Щоб робити свою роботу якісніше, здобув навіть профільну освіту, однак коктейлі та пиво довелося змінити на автомат.
Історію воїна із позивним Бармен розповіли на сторінці 104 бригади ТрО Рівненщини.
Отримавши повістку, Леонід без вагань одягнув піксель і став на захист Батьківщини. Про цивільну професію нині нагадує хіба його позивний. За час служби довелося повоювати на Сході та на Півдні. Зараз Леонід — водій медичного евакуаційного транспорту.
«Для водія медичного евака найважливіше довести хворого. Це потрібно зробити якнайшвидше і як найбезпечніше. Зараз там, де ми знаходимося, ризики є кругом. Може статись будь-що: дрони, міни, ракети чи артилерія», – розповідає Бармен.
Він пояснює, що найчастіше доводиться працювати під покровом ночі, бо тоді ворогу складніше працювати. Хоча складнощі через темряву виникають і у наших бійців:
«Треба якось їхати без світла, орієнтуватись на польових дорогах, пильнувати обстановку. Насправді ризики є будь-коли, але ж треба робити роботу, і ти її робиш. Цим самим приносиш свій вклад в майбутню перемогу і в порятунок життів».
Коли і якою буде перемога Леонід не береться прогнозувати, але він певен, що війна врешті завершиться саме нашою перемогою і він повернеться до своїх рідних:
«Найбільше мені тут бракує сім'ї, дітей, жінки, батьків. Зараз головне бажання – повернутись додому. Повернусь, а тоді будуть вже інші мрії та плани», – каже воїн.
Аби наблизити цю заповітну мрію він працює над тим, щоб виконувати свою роботу максимально якісно. Постійно вдосконалюється і навчається чомусь новому, що може знадобитися для якісного виконання обов’язків.
«Все більше розбираюсь в тому, як крутити-ремонтувати машини. До цього трошки мав якийсь мінімальний досвід, бо вдома машина є, але тут більше освоюємо ці навички. Також доводиться вчитись і якимось базовим медичним речам. От, наприклад нещодавно навчився ставити катетер. Хтозна, може це колись врятує чиєсь життя», – резюмував Леонід.
