Рівняни, які понад місяць допомагали будувати укріплення на Півдні України нарешті повернулися додому. 35 днів вони перебували поблизу лінії зіткнення, та робили усе можливе, аби підтримати наших захисників. Не лякали команду ні постійні вибухи ні обстріли довкола, адже бажання наблизити нашу перемогу було сильнішим.
30 днів без спочинку, незважаючи на небезпеку, рівняни зводили укріплення навколо Запоріжжя. Аби допомогти нашим військовим, на початку квітня бригада бульдозеристів з Рівного разом зі спецтехнікою відправилася на південь України. І нині, виконавши усі поставленні завдання вони повернулися додому. Тепер діляться враженнями, та демонструють атрибути які підтримували їх позитивний настрій упродовж поїздки.
Цей прапор мого сина, він колись на цьому прапорі, йому дівчата розписувались. Він його забув, поїхав на війну і забув його тут, вдома, а я його взяв, як ніби туди на передову завіз. Тепер він і там побував.
Володимир Холод працює водієм екскаватора. Почувши, що військовим потрібна допомога чоловік одразу викликався поїхати. Адже він, як батько українського воїна, який нині обороняє Україну, добре розуміє, що нашим захисникам вкрай потрібна підтримка, а особливо на передовій.
Думки були допомогти Україні, оце одне, поїхали, як ніби захищати, вже казали військовим, треба буде, то ковшами будемо відганяти цих урків. Я знаю в мене син іде по тій лінії, то ми копали окопи і знаю, що він в тих окопах буде. І два сусіди ще там, то вже вони дзвонили, казали : вище трохи копайте, не робіть такі глибокі. Дуже задоволені вони нами, люди і військові, - Володимир Холод екскаваторник ТОВ "ЗАХІД-ТРАНСБУД"
Аби рідні не хвилювалися, Володимир довго приховував своє місцезнаходження від усіх, окрім сина. Як розповідає чолвік, попри постійні обстріли та вибухи довкола, намагалися працювати безперебійно, аби не втрачати часу. Кажуть, страху та втоми зовсім не відчували, неабияк допомагало почуття гумору.
Ходив ходив я, думаю щось же треба написати, люди ж дивляться. Написав я салідолом на капоті :" Куплю труп Путіна, дорого", з помилкою звичайно але нічого, Закопаю безкоштовно. Отак їдемо. всі юди фотографують нас, сміються, руками машуть.
Дорога в обидва боки була нелегкою, втім команда навіть не думала відмовлятися від завдання.
Їхали 18 годин безперервно, в 4 дня виїхали, і в 4 ранку вже були в Запоріжжі. Вночі цілу ніч їхали, нічого. Треба віддати долг, як то кажуть. Хто так, хто ... Як змогли так помогли, - Руслан Бестюк водій
Подякувати за відданість батьківщині та поспілкуватись із командою вирішив і секретар Рівненської міської ради, Віктор Шакирзян. Для нього це важливо, адже він сам раніше був дотичний до цієї сфери.
Оскільки я займався будівництвом, і ми теж почали будувати фортифікаційні споруди, мені чим подобаються наші будівельники, що їм багато раз не треба говорити. Вони стали і роблять. Що стосується цього випадку мені теж приємно, що в нас є такі люди, які в свою чергу не жаліючи нічого, поїхали туди де відбувалися бойові дії. Приємно вражений тим, наскільки люди відзиваються, наскільки вони віддаються, - Віктор Шакирзян секретар Рівненської міської ради.
Як розповідають учасники поїздки, нині вони повернулися до своїх звичних справ, втім за необхідності готові знову поїхати допомагати нашим воїнам та країні.
