Рівне знову охопили сум та скорбота. 10 ранку, вічно гамірний та шумний майдан незалежності враз затих. Людей на площі багато та всі вони схиливши голови мовчать. Порушує цю тишу, лиш добре всім відома пісня. Рівняни зібралися тут, аби віддати шану героям, які тепер захищають свою Україну на небесному фронті.
Дмитро Ткачук та Сергій Поліщук - безмежно любили свою батьківщину. Коли ворожа орда ступила на терени нашої держави, чоловіки не роздумуючи стали на її захист. Обидва герої загинули 15 квітня 2022 року, в бою на Сході України.
Поліщук Сергій та Ткачук Дмитро - наші рівняни котрі загинули в Луганській області, в Новоайдрівському районі, в бою із рашистами, котрі переважали в своїй силі та техніці. Рівняни були мобілізовані відносно нещодавно до Збройних Сил України і відповідно брали участь в боях за звільнення Луганської області, - Олександр Третяк міський голова Рівного
Дмитру Ткачуку було усього 36 років. Він ніколи не служив у армії і не мав жодного військового досвіду. Та коли росія розпочала повномасштабну війну, не міг залишатися осторонь. Попри вмовляння рідних, Дмитро не вагаючись вступив до лав ЗСУ. Він хотів та зробив усе можливе, аби наша країна та народ не знали горя і окупації.
Нема життя, пустота в душі, непоправне горе, нема про шо говорити. Немає дуба, двохметрового дуба, справжнього героя, нема ... А Моя вина, що я його не втримала, але йому було 36 років, ми як могли просили, сину, прийде твій час, буде четверта хвиля, заберуть, ми тебе відпустимо. А він - Ні, мамо, я піду, - Наталія Ткачук мати загиблого
У Дмитра залишилась 11-річна донька, яка довіку гордитиметься своїм батьком - героєм. Пишатимуться й знайомі та рідні чоловіка. Вони усі згадують його як світлу та добру людину, яка в скрутну хвилину завжди була готова прийти на допомогу.
Це була дитина, як кажуть від Бога. Отакі якби наші сини всі такі були, і захищені і воювали, і були підготовлені, до бойових дій , то перемога настала б швидше в Україні. Царство небесне Дмитру, - Ганна класна керівниця загиблого
31-о річний Сергій Поліщук, вступив у лави ЗСУ разом зі своїм батьком. У чоловіка вже був армійський досвід. Він проходив строкову службу у Президентському полку у столиці нашої країни. А за тим повернувся додому у рідне Рівне. Працював торговим агентом та експедитором. Коли ж почалася війна, не став чекати призову і пішов на фронт добровольцем.
Самі зараз розумієте яка ситуація в нашій країні. Тому він як справжній герой не був осторонь і добровольцем пішов у ЗСУ, боронить нашу державу. Це наш безпосередній обов'язок, - Олег Зощук дядько загиблого
Мати Сергія розповідає, в неї завжди були близькі стосунки із сином. В той день коли Сергій загинув, її материнське серце ніби передчувало біду.
В п'ятницю, коли він загинув, я передчувала щось, що не добре було. Я не думала, що це в цьому, але мені дуже недобре в той день було. Сірьожа був дуже добрий. Він добряк був по натурі. Для мене воно знаєте, як ... саме наймиліше дитя. Що я можу сказати про свою дитину. Я не знаю, як я це все переживу. Хай матері не знають такого горя. Хай би скоріше ця війна закінчилася, щоб ми не втрачали цих хлопців, - Оксана Поліщук мати загиблого
Сергія Поліщука з усіма почестями сьогодні поховали у Рівному на Алеї Героїв, а Дмитра Ткачука у Полонному, де проживають його батьки. Герої не вмирають, вони продовжують жити у серцях кожного з нас, і навічно залишаються в нашій пам’яті.
