Сумна звістка сколихнула всю країну. 10 травня близько 17 години помер перший президент України - Леонід Кравчук. Життя політика обірвалось на 89-му році життя, після тривалої хвороби.
Великий Житин - село Рівненського району. При в'їзді нас одразу зустрічає табличка - бАтьківщина першого президента. Саме тут 10 січня 1934 року народився Леонід Кравчук, у тоді ще у Волинському воєводстві Польської республіки. Народився у сім'ї Єфимія та Макара Кравчуків. Під час Другої світової війни 11-річний Леонід втратив на фронті батька, той загинув під Білоруссю.
Розповідає про свого земляка Валентина Мельничук, керуюча справами виконкому у Шпанівській сільській раді. Її свекруха навчалася в одному класі з Леонідом Макаровичем.
Нині на місці будинку, де жив Леонід Кравчук залишився тільки фундамент. У селі кажуть, що перший президент не мав до тієї хати жодного відношення. Мовляв, житло перейшло у спадок родині його брата.
З 1950 по 1953 роки навчався перший президент за спеціальністю «Бухгалтерський облік» у тодішньому Рівненському кооперативному економіко-правовому технікумі. Згодом закінчив Київський державний університет та Академію суспільних наук при ЦК КПРС. З гордістю про Леоніда Макаровича згадує і його хрещениця. Пані Раїсі нині 73 роки.
Свого хрещеного батька бачила востаннє п'ять років тому. Розповідає, в дитинстві з ним не спілкувалися, бо ж він мав чимало справ. Хрестив він її у свої 16.
Та, на жаль, та зустріч була останньою. 10 травня від близьких Леоніда Кравчука стало відомо, що він помер від тривалої недуги. Минулого літа він переніс операцію на серці. Тоді стан його здоров'я не коментували. Чим же запам'ятався Леонід Макарович українцям? 1 грудня 1991 року в Україні відбулися перші президентські вибори, тоді майже 62% віддали свої голоси Леоніду Кравчуку і він став першим президентом незалежної України.
Під час його президенства розпочалася співпраця з Міжнародним валютним фондом та Світовим банком. Паралельно з цим ухвалюються перші 400 законодавчих актів, які закріпили основи незалежності України. Втім, в Україні не впроваджуються радикальні економічні реформи, через це в країні розпочинається економічна криза. Тоді і з’являються відомі двоколісні візки «кравчучки». Водночас в країні загострюється політична боротьба. Кравчук підписує Масандрівські угоди та «Тристоронню заяву» президентів України, Росії та США. Ці документи віддавали Росії Чорноморський флот за газові борги та нові поставки енергоносіїв, а також всю ядерну зброю з України.
Тоді ж, у 1993 році відбувається найбільший в історії України шахтарський страйк. Зрештою Леонід Кравчук втрачає підтримку більшості у Верховній Раді і погоджується на позачергові вибори президента. У липні 1994 року він програє вибори Леонідові Кучмі. Після того із 1994 до 2006 року Леонід Кравчук був народним депутатом. А останні роки свого життя Леонід Кравчук очолював українську делегацію у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на сході України. Його висловлювання, щодо перспектив особливого статусу Донбасу, викликали скандал у суспільстві. Та попри все - ім’я Леоніда Кравчука назавжди вписане в історію незалежної України.
