Він не по чутках знає, що таке пройти справжнє пекло. Сержант Тарас Наумець родом із Рівного. З початку повномасштабного вторгнення став на захист нашої держави. Воював у найгарячіших точках. Пережив оточення ворогом. Тепер Тарас координує роботу сержантів і навчає новобранців Нацгвардії.
Він спокійний та виважений. Чимало посміхається, та за плечима у нього було справжнє пекло. Тарас Наумець родом із Рівного. Тут працював будівельником понад 10 років. Разом із дружиною виховують двох синів. Ще у далекому 2009 році Тарас пов'язав своє життя із військом, проходив строкову службу в 73-му морському центрі спеціального призначення. Згодом повернувся до мирного життя. Та протривало воно у нього недовго. З початком повномасштабного вторгнення чоловік сидіти вдома не зміг.
«Спочатку я рік пробув, я потрапив у Національну гвардію. Рік тут пробув і вже у 23-му році восени я вже поїхав на схід на Покровський напрямок, тоді ще він був Авдіївський і безпосередньо брав участь у боях за Авдіївку», — головний сержант Тарас Наумець.
Тарас бував у найгарячіших точках. Не раз пригадує, були моменти, коли військовий міг втратити життя.
«Я йшов самим крайнім із групи нашої і був скид. Можливо, хтось і крикнув «скид», але переді мною був скид. Мені просто пощастило, що граната розірвалася на боки, а не на 360 я вважаю, що це дуже велике везіння», — головний сержант Тарас Наумець.
Та найбільше пекло, розповідає Тарас, він застав саме в Авдіївці восени 2023 року. Там він пробув в оточенні декілька діб. Цей період він не забуде ще довго.
«Для мене то було пекло настояще, чесно згадувати не хочеться, воно постійно, вже мабуть на все життя. Були моменти там, які я не міг подумати на початку, що можна не спати 5 діб. На 5-ту добу у мене вже почалися галюцинації, думаю треба хоча б кімарнуть, бо штурми постійні», — головний сержант Тарас Наумець.
Як зміг усе пережити досі не розуміє й сам. Каже: усе це вдача та молитви рідних. Особливо Тарас Наумець дякує волонтерам, які безперервно допомагали та побратимам, які підтримували бойовий дух. Чоловік прослужив до травня цього року. Йому надійшла пропозиція передати свій досвід майбутнім захисникам.
«Мені запропонував головний сержант частини перевестися і навчати далі новобранців. Я в принципі керую сержантами, щоб гарно і добросовісно проходили навчання», — головний сержант Тарас Наумець.
Навчання багатогранне, до нього входить чимало дисциплін.
«Багато стрільби, багато різних підготовок, багато тактичних, стараються десь виходити, добре, що у нас є ліс, займатися тут дуже добре», — головний сержант Тарас Наумець.
Після навчання усі, хто його пройшов повертаються до частин. Тарас Наумець переконаний, усі здобуті знання неабияк стануть у нагоді. Покидати цю справу чоловік не збирається, розповідає, від своєї роботи у захваті. Додає, із задоволенням буде ділитися своїм досвідом та готувати майбутніх захисників України.
