Сьогодні в Україні відзначають День одного із державних символів - прапора. У часи становлення незалежності України 23 серпня 1991 року група народних депутатів внесла синьо-жовтий стяг у сесійну залу Верховної Ради. А впродовж останніх років, цей символ набув особливого значення.
Це більше, ніж два кольори. Це більше, ніж просто символ. Український прапор супроводжує наш народ в моменти найбільшої радості і найбільшого горя. А за можливість народжуватися та помирати під жовто-блакитним стягом люди щоденно платять своїм здоров'ям та життям. 23 серпня в Україні відзначають День прапора, і вже другий рік поспіль, це свято є особливим для кожного свідомого українця.
Історія двох кольорів - давня. Колись за синьо-жовте полотно саджали до в'язниці, депортували та вбивали. Втім відтоді і донині значущість прапора для українського народу лише посилюється. Сьогодні, у час війни, наші захисники гордо та безстрашно йдуть під ним у бій. Під ним повертаються з перемогою. Під ним повертаються і "на щиті".
На окупованих територіях, попри ризики для власного життя, люди ховають стяги у найнеочікуваніших місцях. А після звільнення - з гордістю вивішують у найбільш видному місці. Після повернення контролю над українськими містами наші захисники насамперед повертають на місце Державний прапор України.
Про ціну українського прапора сьогодні знають усі: від наймолодшого до найстаршого українця. Не забувають і в тилу: напередодні дня державного стяга жовто-блакитним рясніє усе Рівне.
Ворог може намагатися знищити наш прапор. Може докладати усіх зусиль, аби знищити нас. Втім силу волі, віру та національну ідею знищити не вдасться. Тож підтримуємо та віримо у наших захисників і водночас допомагаємо їм із честю виборювати право на жовто-блакитний прапор у кожному куточку країни.
