Унікальні тварини. На Сарненщині працює ферма, де можна побачити незвичайних диких мешканців. Першими улюбленцями людей на фермі були олені. Втім, зараз в мінізоопарку живе багато інших тварин. Новими мешканцями є ті, що приїхали зі Сходу України. Їх врятували від війни. Також багато тварин прибуло з інших країн.
Туристичний магніт. У селі Костянтинівка, що всього за кілька кілометрів від Сарн, є місце, куди прямують не лише місцеві жителі, а й гості з різних куточків країни. Тут облаштували ферму унікальних тварин. Сюди приїжджають цілими родинами, аби ближче познайомитися з незвичайними мешканцями ферми та провести час на природі.
Перших ми побачили свиней, дикі свині, потім кози, а потім прийшов віслюк. Зараз у селах дуже мало тримають отаку живність, для дітей буде дуже цікаво подивитися, помацати, покормити, — відвідувачі Наталія та Олексій.
На цій фермі панує особлива атмосфера. Майже всі тварини звикли до людей і залюбки беруть смаколики просто з рук відвідувачів. Та справжньою родзинкою став віслюк, який оселився тут зовсім нещодавно, але вже встиг підкорити серця гостей. Серед відвідувачів — пані Наталія з Вараського району. Вона зізнається: таких рідкісних тварин бачить уперше, а поїздка на ферму стала чудовою нагодою подарувати дітям незабутні враження.
Подобається, гарно, для дітей особливо. (ви тут вперше?) да, ми вперше тут. Нє, в нас не має поблизості тут, оце по близості тільки це і все. Ми багато дивилися по інтернеті шо показують, що їздять сюди, нам захотілося сюди поїхати. Ну от це цікаво дивитись на нього, — відвідувачка Наталія.
Ферма працює вже майже десять років. Її власники зізнаються: спочатку навіть не уявляли, що звичайне господарство перетвориться на місце відпочинку. З часом людей почало приїжджати дедалі більше. Поступово вони розширювали територію та збільшували кількість мешканців. Із роками на фермі з’являлося все більше екзотичних тварин, відповідно зростала й кількість вольєрів. Тут добре прижилися бізони та буйволи. Як розповідає Михайло Корзун, ферма стала прихистком і для тварин, яких привезли з небезпечних регіонів, інші ж прибули з-за кордону.
Бізони, буйволи, нубійські кози, альпаки, кенгуру, лебеді, єгипетський лебідь, павліни, качки, кури, тут багато, велике дуже господарство, коні. Привезли сюди альпак, кенгуру. До цього були такі тварини, які були і по території гуляли, наприклад качки, павліни. Вони до території прибиті, качки собі літають, в них крила не обрізані, вони собі спокійно літають по території, за територію полетять і вернуться. Ніхто не втікає, — співвласник ферми Михайло Корзун.
Окрім оленів, на території ферми мешкають й інші екзотичні тварини — зокрема альпаки та кенгуру. Вони стали справжньою окрасою цього місця і вільно розгулюють територією, привертаючи увагу відвідувачів. Та все ж головними улюбленцями залишаються олені та лані. Як зазначає Михайло Корзун, вони мешкають в одному вольєрі, проте тримаються окремими стадами.
Лані вони такі більш з плямами йдуть і вони більш світліші, в них роги набагато тонше йдуть і вони менші набагато. Розмір лані набагато менший. Олені вони вже такі високі і їх зразу видно. Це європейські в нас олені. В них якраз такий сезон гону буде скоро починаться і вони уже поскидали роги. Деякі роги ми обрізаєм. Бо коли йде сезон спарювання, щоб вони друг другу не нашкодили, — співвласник ферми Михайло Корзун.
Працівники ферми наголошують: боятися тварин тут не варто, але поводитися з ними слід обережно та відповідально. Кожен мешканець ферми утримується в окремій загорожі, а умови проживання й раціон максимально наближені до природних — усе для того, щоб тварини почувалися комфортно та безпечно.
Тиждень-два часу і вони пристосувалися моментально. Це ж не так, що вони знаходяться у вольєрі і з людьми майже не контактують і вони постійно шугаються, вони посеред території, не у вольєрі, не закриті. В неділю приїжджає там понад 200 машин може і більше, і люди постійно підходять до них кормлять, — співвласник ферми Михайло Корзун.
Наразі це місце — не лише про фермерство, а й про турботу, порятунок і нове життя для тварин. Власники запевняють: розвиток триватиме й надалі.
