Рівненський апеляційний суд відмовив чоловікові у позові про поділ заощаджень, які той вважав спільною власністю подружжя.
Про це повідомили у пресслужбі Рівненського апеляційного суду.
Після розлучення чоловік звернувся до суду, вимагаючи визнати спільною власністю 19 000 доларів та стягнути з колишньої дружини половину суми — 9 500 доларів (майже 397 тис. грн).
Про наявність цих грошей він дізнався з її щорічної декларації за 2024 рік, яку жінка подавала як особа, уповноважена на виконання функцій держави.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково: визнав кошти спільною власністю та стягнув на користь чоловіка 6 500 доларів (з урахуванням 3 000 доларів, які дружина раніше вже віддала йому для компенсації збитків після ДТП).
Представниця відповідачки оскаржила це рішення. Вона зазначила, що спору щодо грошей взагалі немає, адже в декларації її довірителька чітко вказала власником усіх 19 000 доларів саме свого колишнього чоловіка.
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду дослідила матеріали справи та погодилася з апеляційною скаргою. Суд встановив, що під час шлюбу дружина мала дублікат зарплатної картки чоловіка. За його дорученням вона знімала гроші, купувала валюту та заощаджувала їх. У розділі 12 своєї декларації за 2024 рік жінка вказала суму 19 000 доларів, де зазначила тип права — спільна сумісна власність, але власником вказала саме позивача.
Згідно з практикою Верховного Суду, дані, які суб'єкт декларування самостійно вніс до декларації НАЗК, не потребують додаткового доказування.
"Зважаючи на те, що спірні 19 000 доларів США належать позивачеві на праві власності, його вимоги до колишньої дружини про їх поділ як спільного сумісного майна подружжя до задоволення не підлягають, адже його суб’єктивні цивільні права не є порушеними і судового захисту не потребують", — підсумувала колегія суддів.
Оскільки завданням суду є захист саме порушених прав, а права чоловіка ніхто не порушував (гроші юридично і так визнані його власністю), апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та повністю відмовив у задоволенні позову.
Чоловік вибрав неналежний спосіб захисту у суді. Замість того, щоб подавати позов про поділ спільного майна, йому потрібно було просто вимагати повернення його особистих коштів, які зберігалися у дружини.
