Рівненський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу захисника 56-річного жителя Вараського району, визнаного винним у вчиненні умисного вбивств.
Про це повідомили у пресслужбі Рівненського апеляційного суду.
Трагічний інцидент стався 30 червня 2024 року на узбережжі озера Білого, що поблизу села Вовчиці Вараського району. Під час відпочинку між двома чоловіками виник конфлікт.
Після сварки 56-річний житель Рівненщини поїхав додому. Будучи членом добровольчого формування територіальної громади (ДФТГ), того дня він повинен був нести чергування на одному зі стратегічних об’єктів. Натомість чоловік одягнувся у спецодяг, у тому числі розвантажувальний жилет із додатковим магазином, узяв закріплений за ним автомат АК-74 і повернувся на пляж.
На березі водойми він перезарядив зброю, зняв її з запобіжника та підійшов до компанії відпочивальників, аби змусити опонента вибачитися за висловлені образи. Під час повторної перепалки чоловік здійснив два постріли у напрямку 54-річного кривдника. Одна з куль влучила в потерпілого — поранений помер дорогою до лікарні.
Після скоєного нападник утік та кілька днів переховувався, однак згодом самостійно вийшов на зв'язок із правоохоронцями.
8 червня 2026 року місцевий суд проголосив вирок: 13 років позбавлення волі за умисне вбивство. Крім того, цивільні позови дружини, сина та матері загиблого були задоволені частково — з засудженого стягнули по 1 мільйону гривень моральної шкоди на користь кожного з них.
Захисник обвинуваченого оскаржив це рішення в апеляції. Спеціаліст наполягав на:
- перекваліфікації дій з ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) на ч. 1 ст. 119 (убивство через необережність) КК України;
- застосуванні ст. 69 КК України та призначенні покарання у виді 2 років позбавлення волі;
- зменшенні розміру стягнень за цивільними позовами потерпілих.
Засуджений підтримав свого адвоката, стверджуючи, що постріли були випадковими під час шарпанини й перетягування автомата.
Прокурор, потерпілі та їхня представниця категорично виступили проти задоволення апеляційної скарги. Вони вказали, що обвинувачений не визнав вини та неодноразово змінював свідчення під час розслідування й судових засідань.
Умисність його дій була повністю доведена. Замість чергування чоловік спеціально повернувся додому, екіпірувався, взяв зброю, перезарядив її й зняв із запобіжника безпосередньо перед смертельним вистрілом.
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду, дослідивши матеріали справи та заслухавши сторони процесу, залишила апеляційну скаргу захисника без задоволення, а вирок суду першої інстанції — без змін.
