На Гощанщину прибув польський режисером Єжи Зелевський у складі польської делегації. Саме він безпосередньо дотичний до фільму «Анна Валентинович. Звідки ми прийшли, ким ми є і куди прямуємо».
Про це повідомили у Гощанській селищній раді.
Народилась Анна (Любчик) Валентинович у селі Сінне (нині Садове). Через скрутне становище сім’ї у 12-річному віці дівчина потрапила до маєтку в село Пустомити, управляючим якого був поляк Едмунд Телесніцький.
Під час Волинської трагедії влітку 1943 року Телесніцький виїхав в Польщу і забрав з собою 14-річну Анну. Дівчині він сказав, що її батьки померли, а батькам - що вона пішла невідомо куди.
Лише в 1996-у вона дізналася, що її розшукують батько і родина з України. Звістка про те, що її рідні, виявляється, живі, та ще й розшукують її, стала для Анни шоком. Цілих понад 50 років вона була впевнена, що їх немає на цьому світі… Того ж року Анна, вже Валентинович, відвідала рідню на своїй малій батьківщині в Садовому. На жаль, батька вже не застала. Упродовж 14 останніх років свого життя пані Анна майже щороку приїздила в Україну.
Її життя в Польщі було не менш трагічним. До 1950 року вона працювала служницею у родині Телесніцьких. І лише згодом вирішила розпочати нове життя.
Розчарування у комуністично-соціалістичних ідеях зробило з Анни Валентинович активну громадську діячку. Зрештою стала лідеркою боротьби за права робітничого класу, засновницею незалежної профспілки «Солідарність», діяльність якої безпосередньо позначилася на історії Польщі.
На жаль, 10 квітня 2010 року Анна Валентинович загинула під час авіакатастрофи президентського літака під Смоленськом.
У Садовому відкрили меморіальну плиту Анні Валентинович і висадили два саджанці дуба, як символ зближення двох націй.
Під час зустрічі в Тучинському ліцеї Микола Панчук озвучив польській делегації ідею створення на базі клубного закладу в Садовому культурного центру імені Анни Валентинович.
Також обговорили можливість реконструкції будинку Анни Валентинович поблизу майбутнього культурного центру, який безкоштовно готовий передати мешканець Тучина Василь Мазур. Дерев’яний будинок наразі розміщуються в селі Полівці і зведений ще 1917 року.
