Навіть сила тяжіння на боці України. Пішов на дно транспортний шлях Криму з материковою частиною росії. Українці - у чергах за шампанським, окупанти - за пальним. Як це трапилось і чого чекати - у сюжеті далі.
Нова порція бавовни чи хтось знову курить у невідведеному місці? Ранок восьмого жовтня так і хочеться назвати хорошим. Соцмережі та новинні канали сьогодні рясніють динамічними та яскравими відео - сухопутні шляхи, що пов'язували Крим та ерефію нарешті знешкоджені. Окупаційна влада та російська верхівка у паніці - путін вже доручив своїм посіпакам створити урядову комісію для з'ясування причин "ЧєПе на кримському мості", а пропагандистські ЗМІ плутаються у здогадках, що все-ж таки трапилось.
Тим часом голова кримського окупаційного парламенту володимир константінов звинувачує "українських хуліганів"
Та поки, на росії вже встигли записати офіційне відеозвернення, у якому сказали і про причини інциденту, і про наслідки - майже півтора кілометри залізничного полотна пошкоджено.
Але ж як автомобіль вдалося підірвати, якщо на в'їздах до мосту є стаціонарні інспекційно-оглядові радіотехнічні комплекси для перевірки машин на наявність вибухових речовин? А щодо інших варіантів, здавалося б, до чого тут Україна? Ми ще у липні почули від мєдвєдєва, чому з керченським мостом нічого робити не слід.
"У випадку, якщо щось подібне трапиться, для них усіх там одномоментно настане судний день. Дуже швидкий і важкий", — заступник голови ради безпеки рф дмитро медведєв.
Та здається, судний день настав для самих окупантів українського Криму. Черги за пальним стрімко збільшуються, затор до поромів у Керчі вже близько трьох кілометрів, та туди і так нікого не пускають. Як і на залізницю. У ґуґл-мапах попередньо написали, що переправа буде закрита до 31 жовтня. Всі ми пам'ятаємо як раніше, під час попередніх "хлопків" у росіян в Криму почалась масова істерія
Щоправда тепер їм "уєжать" немає можливості. Мешканці окупованого півострову залишились без виходу і шляхів для повернення на росію. Що буде далі? Новий, "кримський котел"? Покаже час. А ми можемо лише сказати - ми ж попереджали.
А ми закликаємо українців не нехтувати сигналами тривоги. Бо хто зна, кого деспотичний ліліпут визнає винним у звичайному загорянні. Або як захоче віддячити за подарунок на сімдесятиріччя. Точно відомо лише одне - далі буде.
