Вівчарство та козівництво – хороший шанс, кажуть експерти, зайняти свою нішу у тваринницькому бізнесі. Та й держава почала надавати дотації на таку худобу. Однак, з якими труднощами нині стикаються фермери? Про це – далі в сюжеті.
Мало місця під пасовища та недостатньо землі, щоб вирощувати власні корми. З такими проблемами стикаються щодень не лише фермери-тваринники, а й одноосібники. Щоб врятувати і розвинути тваринництво, держава почала вперше надавати дотації на малу рогату худобу. Як кажуть у профільному департаменті Рівненської ОДА, сума допомоги тисяча гривень.
Однак чи достатньо цієї суми на утримання стада? Підприємець зі Здолбунівщини Андрій Кардаш утримує сотню овець і 50 кіз. Каже, тисячу витрачає лише для купівлі корму на одну вівцю. Дотацію від держави, ймовірніше за усе, оформляти не буде, бо багато тяганини з оформленням документів. Краще, додає, вкладеться в закупівлю кормів.
Андрій Кардаш додає, що вівчарство та козівництво радше справа «для душі». Адже в наших реаліях на цьому серйозні прибутки отримати важко. У Європі ж, наводить приклад, на кожну овечку фермер отримує дотацій на 100-150 євро щорічно. Якщо менше, то тамтешні фермери працювати відмовляються.
Через те, що вівчарством і козівництвом займатися нині не вельми вигідно, то й спеціалістів суміжних напрямів у нас обмаль. Дожилися до того, каже фермер, що й у Карпатах можна зустріти китайське руно. Аби ситуацію покращити Кардаш сам навчився обробляти шкіру, вовну та варити з молока сир. Сподівається, що в майбутньому держава таки надаватиме належну підтримку.
