Мені здається, ще кілька років тому словосполучення «українська мода» для багатьох звучало як щось локальне. Щось, що існує всередині країни, має свого покупця, але навряд чи претендує на щось більше. Але зараз це не обмежується лише внутрішнім ринком: сьогодні наші бренди все частіше відкривають власні магазини в країнах Європи, збільшують виробництво та стають повноцінними учасниками модної індустрії.
Іноземні замовники обирають українські колекції завдяки їхній якості та унікальності. Виробники налагодили стабільні поставки та планують свою роботу на кілька місяців, а то й на роки вперед. Іноземців зараз цікавить насамперед сам продукт. Звичайно, те, що одяг створений в Україні, залишається важливим фактором, але купують його передусім тому, що це якісна та конкурентна річ.
Чому наше купують насправді
Коли мова заходить про успіх українських брендів за кордоном, мені завжди хочеться наголосити на одному: це не просто благодійність чи співчуття до нашого становища. Іноземні баєри або власники європейських бутиків вміють рахувати гроші, і вони не замовлятимуть колекцію лише тому, що бренд з України. Вони роблять це, бо бачать вигідне співвідношення ціни та якості. І коли я спостерігаю, як наші фабрики, попри проблеми зі світлом чи обстрілами, все одно вчасно відвантажують нові партії одягу до Парижа, Нью-Йорка чи Мілана, стає очевидним – наш бізнес тепер на рівних з усім світом. Українці стали надійними партнерами навіть попри тяжкі умови, а в європейському бізнесі вміння дотримуватись графіків цінується найбільше.
І це стосується не лише самого пошиття, бо якщо подивитися на те, як наші бренди ведуть свої соцмережі, як знімають відео та роблять рекламу, то це світовий рівень, і за кордоном це бачать. Вони розуміють, що мають справу із серйозним бізнесом, який вміє все: від малюнка до гарної подачі в магазині.
Справжнє визнання
Подивіться на світові червоні доріжки чи публікації топових моделей у соцмережах – наші речі обирають дедалі частіше. Чому? Бо український дизайн тепер не є вторинним. Ми не копіюємо західні тренди, тепер ми створюємо та пропонуємо власний якісний продукт, який відповідає їхнім суворим стандартам. До того ж європейський ринок сьогодні дуже прискіпливий до екологічності, і те, як наші марки переходять на безпечні матеріали чи безвідходне виробництво, доводить особисто мені: українська модна індустрія вже на рівних із відомими брендами високої моди.
І коли раніше здавалося, що великі світові покази – це щось недосяжне, то зараз наші дизайнери беруть у них участь постійно, і це вже стало звичною справою.
Коли я дивлюся на нові колекції наших дизайнерів, я бачу, що вони не бояться створювати щось своє, щось нове. Вони придумують свій стиль, роблять дуже якісні речі і показують, що одяг в Україні є — і він не гірший за інший. Люди за кордоном бачать класну річ, купують її і вже потім дізнаються, що це пошили в нас. Це і є справжнє визнання.
Зрештою, одяг ніколи не був і не буде просто тканиною і швами. Світ став пересичений мас-маркетом, а люди шукають унікальні речі з цікавою історією. І для мене бірка «Made in Ukraine» сьогодні – це дуже велика гордість за наших дизайнерів, швачок та всіх майстрів на виробництві. Купуючи наш одяг, іноземці отримують не лише гарну сукню чи костюм, вони купують річ, зроблену неймовірно сильними людьми.
Люди поважають бізнес, який продовжує створювати цінні речі в найскладніших та часом неможливих умовах. Ця емоція переважає будь-який маркетинг, і саме це формує ту лояльність, яка забезпечить нашим брендам дуже велике майбутнє.
Зрештою, якщо подивитися на ситуацію без перебільшень, висновок напрошується сам собою: сьогодні українська мода – це серйозний
самостійний бізнес, а не просто солідарність чи бажання нас підтримати. Наші бренди продовжують доводити, що здатні не просто виживати, а повноцінно працювати, заробляти та створювати. Коли я бачу, як вони випускають нові колекції попри всі щоденні труднощі, я розумію: якщо вони справляються зараз, то далі їх вже нічого не зупинить.
Можливо, ще кілька років тому іноземці дійсно купували наші речі здебільшого на знак підтримки, проте зараз ці правила змінилися. Українські дизайнери не бажають поблажок на європейському ринку, вони привозять свій продукт, ставлять відповідну ціну і конкурують з іншими. І покупці платять, тому що їм щиро подобається якість та дизайн.
Тому, коли я розмірковую про майбутнє наших брендів, усе зводиться до однієї простої, проте логічної думки. Якщо українці створюють одяг світового рівня під час тривог, без стабільного світла, то що буде, коли ці перешкоди зникнуть? Уявіть, як швидко виросте ця індустрія, коли можна буде працювати у спокійних та стабільних умовах. Брендам стане легше розвиватися, і вони зможуть продавати і створювати значно більше.
І знаєте, в бізнесі є одне дуже просте правило: з жалості чи на знак підтримки річ можуть купити лише один раз, але якщо клієнт повертається за другою чи третьою сукнею, це означає тільки одне - продукт дійсно вартий своїх грошей. Європейці зараз повертаються за нашим одягом постійно. І для мене це найкращий доказ того, що українська мода вже нікому нічого не повинна доводити, вона просто класно робить свою справу і забирає свою частину ринку.
