Два мішки картоплі, робочі руки і підготовлене поле. А ще бажання працювати. Це все що треба, аби восени мати багато дерунів. На Рівненщині активно садять картоплю, яку в народі називають другим хлібом. В Україні скільки родин, стільки і технологій садіння. Одні родини це роблять трактором або за допомогою коня, а інші для підтримки фізичного здоров'я, копаючи вручну лопатою. Наша знімальна група отримала нагоду відвідати спортзал у польових умовах.
Нині ми працюємо на городі у нашого колеги Анатолія, який, як ніхто інший, знається у технологіях висадки картоплі. Ще з дитинства він разом із батьками щороку засаджував чималі плантації. Оскільки це справа не з легких вже традиційно у день "ікс" збирається або родина, або сусіди. Як цього разу. Це Володимир, і він не найближчий сусід. Адже приїхав із Бахмута. Але нині на Рівненщині і, не покладаючи рук, завзято працює на городі. Минулого року через нестерпні обстріли росіян Володимир вимушено переїхав у наш регіон. Чоловік каже: попри зміну місця проживання звички залишилися. І обійтися без польових робіт вже не може.
Під час розмови з'ясовуємо, що так чоловік шукає відраду. Однак навіть посадка картоплі у Володимира викликає болючі спогади. Ще декілька років тому чоловік міг так господарювати на власній території. А тепер немає куди повертатися. Будинок, як і земельна ділянка, за якими чоловік роками доглядав, - знищені.
Відпочили, і далі до роботи. За декілька рядків ми вже випрацювали власний механізм. І тепер наша робота нагадує конвеєр. Темп набрали не на жарт. Однак, як з'ясувалося, садіння картоплі це лише пів справи. Бо ж насамперед потрібно докласти чималих зусиль для підготовки поля. Адже від цього залежить майбутній врожай.
Я вношу органічні добрива. Це гній. Тому що ми привикли натуральне добриво, як колись в селі, в батьків. Я не вношу селітри, хочу, щоб все було натуральне, - рівнянин Анатолій
Робота кипить, але вже не так швидко. День виявився спекотним. Тож власник господарства, за сумісництвом водій телеканалу ITV, Анатолій береться рятувати ситуацію.
Відпочивати часу немає. Попереду ще чималий шмат роботи.
Я цього року саджу дві соточки, а до цього була трошки не оброблена земля. Коли ми її обробили, вже прийшлося садити під лопату. Тому що треба було обробить добре землю, щоб зібрати гарний врожай. Це тяжка робота, ми завжди трактором садили, ну а цього року так получилося, що приходиться під лопату, - рівнянин Анатолій
Засадити дві сотих поля під лопату було не так складно. А ось що вийде зібрати із того, що ми посадили, побачимо вже восени. Сподіваємось, що тоді робочих рук доведеться залучити більше.
