Сьогодні соціальні мережі переповнені відео, знятими на старі цифрові камери, на вулицях знову носять джинси з низькою посадкою та дротові навушники. Молодь, яка народилася наприкінці 90-х та у 2000-х (покоління Z), масово захоплюється епохою Y2K (від англ. Year 2000 - «2000-й рік») . І якщо ті, хто народився наприкінці 90-х, ще застали цей час дітьми, то народжені після 2000 року романтизують епоху, в якій взагалі не жили. Що це за маніпуляція свідомістю та звідки вона взялася?
Що таке анемоя?
Офіційні словники не зафіксували цього слова, але в сучасній інтернет-культурі для такого стану є неологізм - анемоя. Цей термін вигадав американський письменник Джон Кеніг у своєму «Словнику незрозумілих смутків».
Анемоя - це ностальгія за часом, у якому ви ніколи не жили.
Цифри показують, що це явище стало доволі масовим. За даними глобальної дослідницької компанії GWI, 56% представників покоління Z заявляють, що відчувають ностальгію за 2000-ми роками, хоча на той момент вони або щойно народилися або їх ще взагалі не було на цьому світі. Уявлення про 2000-ні формується штучно - через фільми, музичні кліпи та алгоритми TikTok, які повертають у стрічки естетику початку століття.
Дослідження компанії GWI.
Чому виник цей тренд?
Попит на 2000-ні пояснюється сильною втомою суспільства. Зараз ми живемо в епоху полікризи (війн, економічних проблем та пандемії). Молодь страждає від перенасичення інформацією та постійного перебування в інтернеті. Дослідження Harris Poll показало, що 81% зумерів переживають, що їхнє покоління сильно залежне від сучасних технологій.
Клінічна психологиня зі США, докторка Голлі Шифф, яка досліджує ностальгію, пояснює цей феномен так:
«Неврологічно ностальгія активує шляхи винагороди, пов’язані з комфортом, коли сьогодення здається нестабільним. Покоління Z ностальгує за часом, якого не пам'ятає, адже для них епоха Y2K - це символічне минуле. Це час до хронічного когнітивного перевантаження соцмережами, тому така ностальгія є просто реакцією на їхні поточні стреси».
Оскільки зараз майже все перейшло в цифровий формат, молодь починає цінувати фізичні предмети: старі цифрові «мильниці», CD-плеєри, дротові навушники. Для покоління, яке виросло з ідеальними камерами смартфонів, вінтажні, недосконалі знімки допомагають отримати реальний фізичний досвід.
«Рожеві окуляри»: що не так із нашими спогадами?
Найцікавіше в цьому тренді те, що молодь ставиться до минулого доволі вибірково. Покоління Z бере з 2000-х переважно стиль, моду і візуальні образи, але не переймає те, що сьогодні вважається проблемним або неприйнятним. У результаті минуле ніби збирають заново - беруть лише те, що подобається і підходить сьогодні, а все незручне просто відкидають:
1. Жорстка дієтична культура. У 2000-х роках стандартом краси часто була дуже сильна худорлявість, так званий «нульовий розмір». Це призводило до проблем із харчовою поведінкою. Сьогодні молодь більше розповсюджує бодіпозитив і не підтримує такі жорсткі стандарти зовнішності.
2. Цькування в медіа. У 2000-х попкультура і таблоїди часто відкрито принижували знаменитостей та втручалися в їхнє приватне життя.
Сьогодні до таких випадків ставляться значно критичніше, і їх зазвичай засуджують.
3. Брак інклюзивності. У 2000-х роках телебачення і мода часто показували дуже обмежену картинку світу. У центрі уваги переважно були люди з однаковими стандартами зовнішності, стилю і поведінки, а інші групи не з’являлися через стереотипи. Це стосувалося і расових, і гендерних, і тілесних відмінностей. Сьогодні до цього підходу ставляться зовсім інакше: тепер інклюзивність - це важлива частина медіа та моди, а різноманітність зараз норма, а не виняток.
Кому вигідна ваша ностальгія?
Поки молодь шукає психологічного спокою, бізнес робить на цьому гроші. Всім відомо, що модні тренди повертаються кожні 20 років, і бренди звичайно цим користуються. Тому сумки-багети, велюрові костюми та джинси на низькій посадці знову в магазинах, А маркетологи продають поколінню Z ілюзію стабільності.
Директорка ініціативи CIRCLE у Стенфордському університеті Брітт Врей зазначає, що така втеча в минуле має також негативні наслідки:
«Незалежно від того, чи роблять люди це свідомо чи несвідомо, ностальгія є формою туги за тимчасовим полегшенням від життя в небезпечні часи. Проте комерціалізація ностальгії ризикує увічнити шкоду навколишньому середовищу через надмірне споживання та швидку моду».
Що з цим робити?
Сам по собі інтерес до минулого не несе загрози великої загрози, проте важливо не втрачати зв’язок з реальним світом. Якщо ви відчуваєте, що стрічка соцмереж змушує вас сильно сумувати за тим часом, то спробуйте кілька рішень:
1. Дозуйте думскролінг. Втеча у відео про «ідеальні 2000-ні» часто є наслідком перевтоми від новин. Обмежте собі читання будь-якої інформації за дві години до сну.
2. Зніміть «рожеві окуляри» та пам'ятайте, що картинка в інтернеті - це не завжди правда. Жодна епоха не була ідеальною. Радійте тому, що сьогодні суспільство стало більш толерантним та інклюзивним.
3. Споживайте свідомо. Не обов'язково скуповувати нові колекції брендів, щоб відчути певну атмосферу. Спробуйте апсайклінг - знайдіть старі речі батьків або відвідайте секонд-хенд. Це стильно та екологічно.
4. Створюйте свої спогади сьогодні. Замість того, щоб жити в уявному минулому пам'ятайте, що сьогоднішній день теж колись стане історією та ваші реальні моменти набагато цінніші за будь-які тренди з інтернету.
