Після запровадження обов’язкового носіння бодікамер працівниками територіальних центрів комплектування (ТЦК) очікувалося, що кількість жорстких затримань, зокрема так званої "бусифікації", зменшиться. Однак на практиці динаміка таких змін поки що незначна.
Про це у коментарі РБК-Україна розповів військовий юрист Михайло Лобунько.
Що мало змінитися після введення бодікамер
За словами Михайло Лобунька, норма про обов’язкове використання бодікамер є прогресивною та спрямована на:
- прозорість процедури вручення повісток - співробітники ТЦК мали чітко представлятися, пояснювати підстави та права військовозобов’язаних;
- зменшення застосування сили - зокрема випадків, коли чоловіків силоміць заносять до службових авто;
- можливість оскарження незаконних дій - відеозаписи мали стати доказовою базою у разі скарг.
Як зазначає юрист, аналіз звернень клієнтів та дані адвокатів компанії свідчать, що на практиці бодікамери у працівників ТЦК та СП присутні далеко не завжди.
"У більшості конфліктних ситуацій адвокати не бачили бодікамер. А там, де вони були, іноді виявлялися вимкненими. Лише в окремих випадках ми фіксували дійсно увімкнені бодікамери", - пояснив Михайло Лобунько.
Водночас інциденти порушення прав військовозобов’язаних, зокрема в Києві та регіонах, досі трапляються.
За словами Михайло Лобунька, нормативні зміни рухаються в правильному напрямку, проте імплементація залишається слабкою та недостатньо ефективною.
"Правила правильні, але їх виконання поки що не забезпечує того рівня прозорості, задля якого їх запроваджували", - наголосив юрист.
