Померла дружина, а теща забрала дітей собі і не повертає батьку. Історія із села Симонів, що на Гощанщині відверто дивує. Виявляється, аби відібрати ваших дітей не потрібне жодне рішення суду, а лише мовчазна згода керівництва громади, відповідних служб та поліції. Не добившись справдливості батько вирішив надати цій ситуації розголосу. Те, з чим зіштовхнувся наш Вадим Мороз готуючи цей матеріал шокує.
Нам відмовили в наданні інформації у Гощанській селищній раді.
На нашу знімальну групу викликали поліцію.
Та пів години розповідали, чому ми не маємо лізти не у свою справу.
Ця історія про чоловіка, який не позбавлений батьківських прав, втім не може жити із власними дітьми?
Все у сім'ї було дуже-дуже добре. Тішилися й ми, і наші люди, і родина, і сусіди. Вони заздрили нам, що у нас така велика і гарна сім'я.
Так Олена Жовнір розповідає про покійну невістку. Фото із нею та дітьми сина стоїть на видному місці. Її Василь з дружиною Тамарою у шлюбі прожили 13 років. Виховували чотирьох дітей - два сина 13-ти і 7-ми років і дві десятирічні доньки. Проблеми розпочались за два роки до смерті невістки.
Відразу було непомітно, а потім почала заходити в запої. Почалися у сім'ї сварки, скандали. Почала брати кредити, не попереджувала чоловіка, - мама Василя Жовніра Олена Жовнір.
Таку поведінку у сім'ї Жовнір пояснюють стресами, які пережила жінка. Спершу операція на серці для найстаршого сина, опісля зигибель двадцятирічного рідного брата у 2014 році на Сході України. Все це, вважають, вплинуло на емоційний стан . Про це говорять і сусіди, які прийшли підтримати Василя.
Ну, такий був випадок, що в Тамари, був приступ. Завезли її в лікарню. А що сталося? Чого вона так? Чи її так стрес такий, що брат помер, що на війні загинув, - сусідка Галина.
Василь більше 16-ти років працює трактористом. Збудував будинок, тримає господарство. Обробляє 3 гектари поля. Розповідає, спершу дружина перестала, як раніше, доглядати за дітьми, почала його обманювати.
Вона дуже багато кредитів понабирала. Мені йшли листи із прокуратури. Я цього не знав. Листоноша віддавали листи дружині, від мене все приховували. З дому гроші почали пропадати. Ми відкладали для дітей, десь як треба терміново. В лікарню, чи ще кудись, - вдівець, батько чотирьох дітей Василь Жовнір.
Через постійні суперечки, у листопаді 2021 року дружина Василя забрала дітей і переїхала із їхнього будинку у Симонові, до хати своє мами. У сусіднє село Курозвани. На той момент там ніхто не жив. Заселилась разом із рідною сестрою. У двох жінок було шестеро дітей. Неодноразово у будинок викликали соціальних працівників, поліцію через погані умови та алкоголь. Втім, ніхто проблем не бачив. Діти залишались із матір'ю.
Вона коли переїхала у Курозвани, вона почала зникати з дому і кидати дітей на сестру. Це знає поліція, вони виїжджали, ніяких мір не приймали. Я почала просити, що давай Тамара будемо все робити по-новому, все воно налагодиться. Але ні служба, ні керівництво її яке працює з її мамою, не звернули на це увагу, - мама Василя Жовніра Олена Жовнір.
Померла Тамара 2 лютого. Дітей відразу забрала теща Василя - Надія Полюхович. Ось вона. Ми її застали на роботі, втім про це згодом. За словами, Олени Жовнір, її сваха вигнала із будинку рідну доньку із двома дітьми. Доки Надія Полюхович працює, із доньками та сином Василя її чоловік. Втім до нашого приїзду усі були готові. Будинок замкнений - нікого немає. На нас викликають поліцію. Реагують оперативно. Спілкуємося близько хвилини
Там інкого у неї вдома немає? Ми не знаємо, на дворі нікого не було. Ну, вона працює на роботі. Ми зараз їдемо, хочемо з нею поспілкуватися. Все щасливо.
Надія Полюхович працює у Територіальному центрі соціальних послуг, в установі, яка має допомагати вирішувати такі конфлікти. Намагаємося дізнатися, чому вона забороняє батьку забрати дітей та на яких підставах опікується ними всупереч бажанню Василя. Втім розмови віч на віч не виходить. Нас відразу ведуть в кабінет керівника центру Тарас Блащука.
Надія Полюхович весь час мовчить. Говорить керівник. Втім офіційно будь-що коментувати відмовляється.
Він може розказувати із своєю мамою будь-які історії. Ми цих дітей любимо, ми знаємо цю сім'ю. Вони не чужі для нас, тому що Надія Іванівна є справді працівником нашої організації. Ми цю ситуацію знаємо вже давно. Вона тягнулася вже роками. Коли особа, будучи насильником, вчиняла насильство на очах своїх дітей і по відношенню до мами і неодноразово будучи в стані алкогольного сп'яніння.
Що нам сказати Надія Полюхович так і не знайшла.
Для констатації. Ви відмовляєтесь? Так, так. Дякую.
Така ж позиція в Гощанській селищній раді. На яких підставах діти не живуть із батьком відповісти відмовляються.
Дайте, будь-ласка, письмовий запит про ваше перебування і ми вам надамо повний вичерпний перелік коментарів.
Батько звертався до поліції, Гощанської селищної ради, відповідних служб та установ. Писав листи й в Офіс президента. Наразі триває судова тяганина. Втім результатів немає. І це при тому, що баткьо не позбавлений батьківських прав. Троє старших дітей у школу не ходять і з батьком не бачаться. Забрати до себе вдалося лише найменшого - Дмитра. Повертатися назад той не захотів. Назвали його на честь брата дружини, який загинув на війні. Наразі у дитини лише одне бажання.
Ну, щоб вони до нас приїхали. Поночували три чи чотири дні. Погрались. І нехай приїжджають, будуть тут жити, - найменший син Василя Жовніра Дмитро Жовнір.
