Вплив енергетичної кризи на економіку україни: шляхи диверсифікації та зеленої трансформації

Стаття присвячена аналізу впливу енергетичної кризи на економіку України та пошуку шляхів її подолання через диверсифікацію енергопостачання та зелену трансформацію. Розглянуто сучасний стан енергетичного сектору України, наслідки військових дій на енергетичну інфраструктуру, а також перспективи відновлення та модернізації енергетики. Проаналізовано потенціал відновлюваних джерел енергії у забезпеченні енергетичної безпеки та сталого розвитку країни.

Енергетичний сектор України переживає найглибшу кризу за всю історію незалежності. Масовані ракетні атаки на об'єкти критичної інфраструктури, пошкодження генеруючих потужностей та мереж передачі електроенергії, а також окупація значної частини енергетичних об'єктів призвели до безпрецедентного падіння виробництва електроенергії та суттєвого дефіциту енергоресурсів. За оцінками експертів, внаслідок російських атак у 2022-2024 роках Україна втратила близько 50% своїх енергетичних потужностей, що створило значні проблеми для функціонування економіки та життєзабезпечення населення.

Метою дослідження є аналіз впливу енергетичної кризи на економіку України та визначення шляхів її подолання через диверсифікацію енергопостачання та розвиток "зеленої" енергетики.

Сучасний стан енергетичного сектору України

Аналіз статистичних даних демонструє, що загальне виробництво електроенергії в Україні має стійку тенденцію до зниження. За 2023 рік обсяг виробництва електричної енергії загалом по країні склав 105 815 млн кВт·год, що на 7 720,7 млн кВт·год, або на 6,8% менше, ніж за 2022 рік, або на 60 786 млн кВт·год (32,5%) менше, ніж у довоєнний 2021 рік.

Динаміка виробництва електроенергії в Україні (млн кВт·год)

Споживання електроенергії також демонструє негативну динаміку. За 2023 рік електроспоживання (брутто) склало 99 254,4 млн кВт·год, що на 6 823 млн кВт·год, або на 6,5% менше, ніж за попередній рік. Однак за перші місяці 2024 року спостерігається певне відновлення споживання. За листопад 2023 року – лютий 2024 року споживання електроенергії населенням та промисловістю України збільшилося на 16,4% порівняно з відповідним періодом 2022-2023 рр. – до 22 млрд кВт·год.

Найбільш суттєві структурні зміни відбулися у секторі теплової генерації. Внаслідок військових дій та цілеспрямованих атак на енергетичну інфраструктуру було пошкоджено або знищено близько 70% теплової генерації України. Частка ТЕС у загальному виробництві електроенергії знизилась з 23,5% у 2021 році до приблизно 5% у 2024 році.

Структура виробництва електроенергії в Україні (млн кВт·год)

Атомна енергетика, незважаючи на окупацію Запорізької АЕС, залишається основою енергетичного сектору України, забезпечуючи близько 50% загального виробництва електроенергії. У 2023 році НАЕК "Енергоатом" виробив 52,4 млрд кВт·год електроенергії, а у 2024 році планує збільшити виробництво на 2,3% – до 53,3 млрд кВт·год.

Відновлювані джерела енергії (ВДЕ) також зазнали значних втрат. За оцінками Міністерства енергетики, через повномасштабне вторгнення Росії в Україні виведено з експлуатації 90% вітрової та до 50% сонячної енергетики. Незважаючи на це, частка ВДЕ у виробництві електроенергії в Україні у 2024 році склала 11%.

Значних змін зазнала зовнішня торгівля електроенергією. Якщо до війни Україна була нетто-експортером електроенергії, то у 2023 році вперше за останнє десятиліття було зафіксовано суттєве перевищення імпорту електроенергії над її експортом. Експорт впав на 89,5% (до 366 млн кВт·год), а імпорт – на 52,4% (до 806,4 млн кВт·год) порівняно з довоєнним періодом.

Динаміка експорту та імпорту електроенергії в Україні (млн кВт·год)

Енергетична криза суттєво вплинула на структуру споживання електроенергії. З 2021 по 2023 роки частка промисловості у споживанні електроенергії знизилась з 41,7% до 28%, що свідчить про випереджаюче скорочення економіки країни порівняно із загальним зниженням споживання електроенергії.

Однак вже у 2023 році намітились тенденції до відновлення. За даними Державної служби статистики, обсяг промислового виробництва в Україні зріс на 5,9% порівняно з 2022 роком, що свідчить про адаптацію бізнесу до складних умов функціонування та про початок відновлення економіки.

Рис. 1. Динаміка експорту та імпорту електроенергії в Україні (млн кВт·год)

Фінансові збитки енергетичного сектору України від військових дій оцінюються у понад 11,4 млрд доларів США. За оцінками експертів, вартість відновлення енергетичної інфраструктури наблизиться до 30 млрд доларів.

Енергетичні компанії також стикнулися з проблемою накопичення заборгованості. У секторі виникла проблема боргів, які формуються через чинну систему ПСО (механізм покладання спеціальних обов'язків), що створює додаткові ризики для стабільного функціонування галузі.

У 2023 році була схвалена нова Енергетична стратегія України на період до 2050 року, яка передбачає амбітні плани щодо трансформації енергетичного сектору. Основними стратегічними напрямами розвитку енергетики визначено:

1. Підвищення енергоефективності та зниження енергоємності економіки.
2. Розвиток відновлюваної енергетики та збільшення її частки в енергобалансі країни.
3. Диверсифікація джерел енергопостачання та маршрутів постачання енергоресурсів.
4. Інтеграція енергетичного сектору України до європейського енергетичного простору.
5. Підвищення стійкості та надійності енергосистеми.

Відновлювані джерела енергії мають стати основою нової енергетичної системи України. Згідно з Енергетичною стратегією України до 2050 року, країна має потенціал наростити потужності:

• вітрової генерації – до 140 ГВт;
• сонячної генерації – до 94 ГВт;
• накопичувачів енергії – до 38 ГВт;
• гідрогенерації – до 9 ГВт.

Особливу увагу приділяється розвитку розподіленої генерації, яка дозволяє підвищити стійкість енергосистеми до зовнішніх загроз. Так, у 2023-2024 роках спостерігається активне зростання встановлення малих сонячних електростанцій домогосподарствами та бізнесом, що сприяє диверсифікації енергопостачання та зменшенню залежності від централізованого електропостачання.

Синхронізація енергосистеми України з ENTSO-E, що відбулася у березні 2022 року, відкрила нові можливості для інтеграції до європейського енергетичного ринку. Це дозволило не лише імпортувати та експортувати електроенергію, але й отримувати аварійну допомогу від європейських партнерів.

Міжнародна підтримка відіграє ключову роль у відновленні та модернізації енергетичного сектору України. За час конфлікту союзники України надали близько 2 млрд доларів США технічної допомоги енергетичному сектору України, з яких НЕК "Укренерго" отримало понад 1,5 млрд доларів США.

Енергетична криза, спричинена військовою агресією Росії, стала серйозним викликом для економіки України. Однак, незважаючи на значні руйнування енергетичної інфраструктури, українська енергосистема продемонструвала неабияку стійкість. Поступове відновлення виробництва та споживання електроенергії, а також структурні зміни в енергетичному секторі свідчать про адаптацію економіки до нових умов.

Для подолання наслідків енергетичної кризи та забезпечення сталого розвитку економіки України необхідно:

1. Прискорити диверсифікацію джерел енергопостачання та розвиток розподіленої генерації.
2. Збільшити частку відновлюваних джерел енергії в енергобалансі країни.
3. Підвищити енергоефективність економіки та знизити її енергоємність.
4. Поглибити інтеграцію енергетичного сектору України до європейського енергетичного ринку.
5. Залучити інвестиції для відновлення та модернізації енергетичної інфраструктури.

Реалізація цих заходів дозволить не лише подолати енергетичну кризу, але й створити основу для сталого розвитку економіки України та забезпечення її енергетичної безпеки в довгостроковій перспективі.