Українцям слід готуватися до здорожчання продуктів харчування вже цієї осені.
Про це та не тільки у програмі "PROПолітику" розповів нардеп Дмитро Соломчук.
Існує така інформація, що Південь і Схід України колосально замінований, є великі проблеми із посівними. Скажіть, будь ласка, чи змогли наші фермери працюватм на звільнених територіях Півдня? Яка зараз там ситуація, наприклад, із тими самими херсонськими кавунами?
Сміливіших фермерів немає, як в Україні. Незалежно від того в Рівному вони чи в Херсоні. Минулого року у Херсонській області фермери спільно з ДСНС та ЗСУ розмінували орієнтовно 50 тис. га, які вже весною засіяли соняшником. Цього року розміновано більше 200 тис. га. Врожай буде набагато більший цього року. Багато аграріїв почали садити кавуни цього року у таких невеликих кількостях — по 5, 10 га. Через це ми бачимо їх вже на ринках, у магазинах. А минулого року їх знайти було вкрай складно. Хіба що поїхати у Херсонську область.
Яка ситуація із пшеницею?
Донори багато надали благодійного насіння, особливо твердих сортів. Цими сортами було засіяно багато площ, але, на жаль, коли стартували жнива, то протягом місяця щодня було таке, що росіяни обстрілювали або скидали з дронів вибухівки. Поля горіли, на це було дуже боляче дивитися. В одного аграрія 50 га насіневої пшениці згоріло за 15 хв. Росіяни цілеспрямовано б‘ють по українському хлібові, щоб у нас його було менше і ми не могли постачати це у країни, які ці потребують. Тоді вони могли б постачати свій хліб і політично маніпулюватм хлібом у світі.
Проект «Жнива перемоги» – благодійний, він реалізується спільнот з фондом Г. Баффата. Сьогодні ми менше про нього чуємо. Ви згортаєте цей проект? На якій він зараз стадії реалізовується?
Проект збільшився у декілька разів, через це стало менше часу на соцмережі, телебачення. Не вистачає часу для того, щоб розповідати. Цей проект заснований мною, командою спільно з БафФетом на початку повномасштабного вторгнення росії. Тоді було одразу видно, що вони цілеспрямовано б‘ють по с/г техніці, по фермам, вивозять техніку до Чечні, росії. Зрозуміло, що нашим аграріям після цього не було б чим працювати. Фонд був заснований у травні 2022 року. Тоді заїхала техніка і з того часу третій рік ми надаємо фермерам техніку у безкоштовне користування. Якщо перший рік ми змогли допомогти 200 господарствам, то минулого року було день 1700 господарств.
Минулого року ви багато працювали в напрямку збереження врожаю, зокрема пшениці. Роздавали так звані рукави. Цьогоріч продовжуєте це робити? Чи вирішилася проблема зі зберіганням зернових, врожаю на звільнених територіях?
Центр України і Захід України проблем зі зберіганням не має зараз. На Півдні та Сході проблема не вирішена, бо склади розбомблені. Велику допомогу надав американський, японський уряд. Це такі мобільні сховища для зберігання. Наш фонд «Жнива перемоги» третій рік поспіль надає рукави для зберігання. Цього року вже надали близько 1500 рукавів, це дозволить зберігати орієнтовно 400 тис. тонн.
Одна з ключових проблем сьогодні — відключення електроенергії. Для фермерів та особливо тих, хто займається птахівництвом, це велика проблема. Наскільки відключення електроенергії може вплинути на ринок курятини, наприклад? Наскільки ми можемо залишитися без яєць, без курятини?
Україна завжди була з курятиною, з нею й залишиться. Це таке наше традиційне птахівництво. Україна експортує м‘ясо птиці до країн ЄС. У Японії та ОАЕ у магазинах є українська курятина. Наші аграрії навчилися вирощувати птицю без антибіотиків, що не можуть інші країни світу.
Відключення електроенергії впливає на цю галузь. Якщо пташник декілька годин буде без світла ( а в одному пташнику може бути від 35 до 50 тис. голів), то все поголів‘я загине, бо вентиляція має працювати 24/7. Також пташник може вибухнути, такі випадки вже були. Через це у всіх стоять генератори, доставляють навіть додаткові. Взагалі у будь-якому напрямку агробізнесу важлива електроенергія.
Це впливає на ціну продукції?
Звичайно. На декілька відсотків вартості собівартості продукції це впливає.
Люди побачать в магазинах збільшення цін на курятину?
На жаль, так.
Планують збільшити акциз на солодкі газовані напої. Чи не вважаєте ви, що це вдарить по кишені батьків, діти яких все одно захочуть купити такі напої?
Рано чи пізно цей законопроект буде прийнятий все одно. Він працює у більше 60 країнах світу. Акцизний податок вводиться або на розкіш, або на те, що шкідливо. На жаль, у нас є багато води, яка вкрай шкідлива, у ній великий вміст цукру. Ми потім з бюджету України витрачаємо мільярди коштів на тільки закупку ін‘єкцій для тих, в кого є цукровий діабет. А якщо порахувати ще кошти, які на подальше лікування витрачаються, то це шалені суми. Є відповідний лист від ВООЗ, у якому закликають вживати якісну їжу. У мене також є дитина, я намагаюся по максимуму заміняти шкідливу їжу кориснішою. Нехай батьки попрацюють над цим. Головне — бажання.
Повідомляють, що держава запроваджує збільшення акцизу на дизпаливо та бензин. Чи ви голосували за цей закон і як, на вашу думку, це вплине на аграрний ринок, на роботу фермерів?
Нашим комітетом по проханню всіх фермерів подали відповідні правки до законопроекту. Вони не були враховані. Я не голосував. Я прогнозую в будь-якому випадку на осінь здорожчання продуктів харчування. Саме на те збільшиться вартість, на що витрачається багато ресурсу на збір, обробку, переробку, перевезення, зберігання. Це буде неминуче, бо кожен підприємець закладе цю вартість у собівартість. Він не зможе продукцію виготовляти собі в мінус. На мою думку, краще вводити акциз на ті продукти, які знищують українців, а не вводити на те, що буде піднімати собівартість української с/г продукції.
