Вони не знають тих, кому допоможуть, але впевнені: їхня кров може врятувати чиєсь життя. У Рівному в Будинку ветеранів відбулася виїзна акція зі збору донорської крові. До неї долучилися десятки небайдужих містян, військових та ветеранів.
Донорство як прояв відповідальності та підтримки тих, хто цього потребує. У Будинку ветеранів у Рівному працювала виїзна бригада обласного центру служби крові. Від самого ранку сюди приходили охочі поділитися найціннішим — власною кров’ю.
Наш заклад потрапив у вісімку закладів ветеранських просторів до Дня донора, де проходить донація. Сьогодні вона проходить у нас. Ми розуміємо, що в країні війна, що крові завжди не вистачає. Ми постійно бачимо, що десь ходять і запрошують і розширили дні та графіки в станції переливання крові, тому сьогодні приймаємо ми в нашому закладі, — директорка КЗ «Будинок ветеранів» Вікторія Шинкаренко.
Перед донацією кожен учасник проходив обов’язковий медичний огляд та експрес-обстеження. Лікарі перевіряли загальний стан здоров’я, рівень гемоглобіну та визначали, чи може людина безпечно здати кров.
Акцію ініціювала організація ДонорUA в межах всеукраїнського флешмобу «Донорство — це база». Її свідомо провели не до Всесвітнього дня донора крові, а щоб нагадати: донорство має бути не разовою звичкою суспільства до певної дати, а регулярною. Власним прикладом волонтерка показує, що це зовсім не страшно.
Я сьогодні не вперше здавала, теж вирішила здати. Це десь моя сьома донація і також показати своїм прикладом, що це не страшно, що потрібно це робити. Розповідаю, як до цього готуватись, який спосіб життя потрібно вести, — волонтерка Христина Павленко.
Серед донорів — ветерани, військовослужбовці, волонтери та небайдужі мешканці міста. Багато хто долучається до таких акцій регулярно, адже розуміє: в умовах війни потреба у донорській крові залишається стабільно високою.
Вирішив, якщо я можу помогти своїм побратимам пораненим, то чому б і ні. Кожен хто може, то просто повинен це зробити, — донор Олександр.
Рівне стало одним із восьми міст України, де цього року відбуваються відкриті донації у ветеранських просторах. Такі локації обрані невипадково. Саме тут щодня працюють із людьми, які добре знають ціну крові, відновлення та боротьби за життя після поранень.
Моя робота мені дає зрозуміти наскільки є важливим бути небайдужим, розумію постійно потреби в донорській крові, якої часто не вистачає, тому сьогодні я вирішила стати вперше донором, — донорка, фахівчиня із супроводу ветеранів Анна Сокирко.
Фахівці наголошують, одна донація може врятувати до трьох життів. Компоненти крові використовують під час складних операцій, лікування онкохворих, постраждалих у дорожньо-транспортних пригодах та поранених військових. Для когось це кілька хвилин часу. А для інших — шанс вижити.
