Вони завжди на варті нашого спокою. Окрім того, відповідальні і за інших бійців. Мова про сержантів. Сьогодні, 18 листопада, в Україні відзначають їхнє професійне свято. Сержанти — це командири для солдатів і підтримка у найскладніших умовах. Як нести на собі цю відповідальність, знають сержанти Роман та Андрій.
Роман та Андрій — сержанти оперативного командування «Захід». Своє життя із військом пов'язали задовго до війни. Перед тим, як отримати почесне звання сержант, пройшли чималий шлях. Роман пригадує: сталося це в 2021 році. Військовослужбовець з відповідальністю поставився до нових обов'язків.
«Це ще було у 2008 році, мене призначили на сержантську посаду командира відділення, але я досить довгий час відходив старшим солдатом. Так як казали: ми тобі сержанта присвоїмо по заохоченню. А потім так сталося, що потрібно було закінчити сержантські курси. Після чого отримав своє первинне військове звання — молодший сержант, перебуваючи на сержантській посаді», — головний сержант ОК «Захід» Роман.
Бути сержантом не так легко, як здається, розповідає Роман. Вище звання дало більше обов'язків та відповідальності. Нерідко були моменти, коли хотілося все кинути, але чоловік брав себе у руки. Найтяжче, пригадує, було налагодити комунікацію із солдатами.
«Це дуже тяжка робота, дуже важкий хліб, бути сержантом — це складно. Це треба бути комунікатором, це треба знати кожного військовослужбовця: хто він, що, звідки. Коли в тебе в підпорядкуванні дуже багато військовослужбовців і сержантського складу і ти їх всіх знати в очі не знаєш, не пам'ятаєш, хто, звідки — оцей момент був дуже сильно переломний», — головний сержант ОК «Захід» Роман.
Штаб-сержант Андрій так само задовго до воєнних дій пов'язав своє життя із військом. Звання сержанта носить уже більше 10 років. Відповідальність від нової посади Андрій відчув відразу.
«Сержант — він як права рука свого командира. Усі завдання, які командир ставить, сержант намагається втілити у життя. Довести це до кожного солдата, що і як йому потрібно зробити. Насправді, це не дуже тяжко, особливо, коли ти вже у це втягнувся. Звичайно, є свої різні маленькі нюанси, але коли ти в це втягнувся, вони не столь суттєві», — штаб-сержант ОК «Захід» Андрій.
Андрій додає, що повномасштабне вторгнення для сержантів стало ще одним випробуванням у стійкості та професійності.
«Більшість сержантів, які на деяких посадах не розуміли своєї важливості скажем так, зрозуміли це під час різних бойових задач і тому подібне, як мінімум духовний стан сержантів виріс у цьому плані і вони зрозуміли, що вони не просто там сержант, а й помічники й опора для командирів своїх», — штаб-сержант ОК «Захід» Андрій.
Андрій та Роман зазначають: роль сержанта у війську вагома й не може бути переоцінена. А сьогоднішній день, який приурочений усім сержантам в Україні, — привід для подяки за службу. Зі свого боку військовослужбовці кажуть: головне для сержанта не лише мужність та сила, а й вміння працювати злагоджено із солдатами. А кожному, хто причетний до цього свята, бажають:
«Хлопці терпіння вам, натхнення, ваша робота досить складна, вам підтримки від ваших командирів і нехай всі ваші мрії й плани збуваються. І всім живими повернутися додому, просто повернутися додому», — головний сержант ОК «Захід» Роман.
«Терпіння, порозуміння із командирами, наснаги і слава Україні», — штаб-сержант ОК «Захід» Андрій.
