Хто вони ровесники незалежної України? Як вони росли та як живеться їм у самостійній державі зараз? Телеканал айтіві продовжує цикл сюжетів про тридцятирічних ровесників незалежності. Сьогодні розкажемо про артистку драмтеатру, яка з дитинства мріяла виступати на великій сцені. Крізь що довелося пройти на шляху до мрії - у матеріалі далі.
Жанна Бичковська народилась в місті Рівне 26 червня 1991 року. Жартує: встигла пожити ще два місяці в радянській Україні. Є другою та наймолодшою дитиною в сім'ї. Батьки хотіли аби дівчинка пов'язала своє життя із музикою.
- Вже з дитинства відправили вчитися в музичну школу номер 2 в місті Рівному. Навчалась я спочатку гри на фортепіано ,потім гри на ударних інструментах, потім грала в оркестрі, згодом відправили на вокал. Тобто захотіли розвинутити такого різнобічного музиканта, різнобічну особистість, яка могла і грати і співати, - розповідає Жанна Бичковська
Навчалась у загальноосвітній школі номер 10, пізніше дівчинку перевели у школу за номером 5. Після одинадцяти років отримала заслужену золоту медаль. Після школи вчилась у музичному училищі, а вже повну вищу освіту отримала у Рівненському державному гуманітарному університеті. Його закінчила у 2018 році теж з відзнакою.
- Доводить це той факт, що навчаючись вже на першому курсі на хорового диригента, мене запросили на прослуховування в театр взагалі. Запитали, чи ти не хочеш бути актрисою, тому що один з працівників нашого театру побачив мене на одному із концертів і запропонував, чи не хочеш ти працювати в театрі і бути актрисою. Звісно, давайте стробуємо, це якраз про мене робити те що не вмію, але те що нове, - говорить Жанна Бичковська
Артистка пригадує свій перший робочий день в театрі.
- Мій перший робочий день - це, звісно, окрема історія. Це враження які досі зі мною. Я до сих пір пам'ятаю, як я прийшла на сцену театру і якраз Володимир Петрів робив мюзикл "Моя дружина брехуха або як повернути чоловіка". І я приходжу і я думаю: Та це ж не робота, режисер говорить, що робити, актори ходять по сцені, світло. Це мрія, це не робота, людям за це ще платять гроші. Я пам'ятаю це дуже офіційно сприйняла.
Жанна Бичковська є артисткою не лише в Рівненському драмтеатрі. Починаючи з 2019 року вона ще є акторкою-вокалісткою Берлінського документального театру.
- :Імпонує те, що тут не можна сказати, що ми в німецькому театрі, це для мене теж Україна. Це український театр, тому що ми для німців розповідаємо про нас, про українців, про нашу історію.
На щастя чи на жаль, каже артистка, серед її знайомих учасників революцій немає.
- Жодна мама, яка втратила свого сина, жодна дружина яка втратила свого чоловіка .або ж дочка яка втратила свого батька. Я думаю, вони не будуть прихильниками того, що це було того варто. Я поки на роздоріжжі, я не бачу плодів того, на жаль, поки що в нашій державі.
Менше року назад дівчина вийшла заміж. Познайомилась Жанна зі своїм майбутнім чоловіком в університеті. А ось на запитання, чи за 30 років є чим пишатись, відповідає:
- Я не можу сказати, що мені є чим пишатись. Я радію, що в мені є якості, які рухають мною, через які я не боюсь чогось досягати, залишати зону комфорту, пробувати щось нове. В моєму розумі, в моєму розумінні, баченні те, чим я буду пишатись - ще по переду.
Наразі акторка найбільше хоче сатти мамою. Вірить, її діти будуть рости у вільній та самостійній Україні.
