Стати очима тим, хто не бачить. На Рівненщині в центрі комплексної реабілітації в Олександрії вперше в Україні запровадили супровід для незрячих. Ініціаторами такого нововведення стали самі ж люди, які в втратили зір. Чому так важливо для них мати цілодобовий супровід під час реабілітації дізнавалися наші журналісти.
«Ай яка гарна, яка гарна…шишка, де шишка?»
Це сімдесятирічна рівнянка Ніна Готліб зі своїм супроводжуючим. Через важку хворобу колишня вчителька повністю втратила зір ще 30 років тому. Незважаючи на те, що жінка не бачить, оптимізму і активності їй не бракує.
«Яка природа в Бога гарна, як гарно тут, я така рада, що маю змогу за цим лісом так скучно, за цією осінньою природою, за листям під ногами, живе людина і хочеться жити на світі»
Пані Ніна слухає аудіокниги, гарно співає та навіть пише у газети статті: їх надиктовує на диктофон. Пригадує — спершу важко було звикнути до нового життя. Зараз же всього навчилася.
«Я можу робити все в хаті, я не знаю, чого би я не вміла сама, бо треба було робити. Сліпота - це не найбільше горе в людини, сліпота, коли душа в людини сліпа, коли вона не може допомогти і не хоче допомогти іншому», - Ніна Готліб рівнянка
Час від часу жінці необхідно проходити реабілітацію. Тут вона відвідує різноманітні процедури, майстер-класи, займається рукоділлям і просто гуляє на свіжому повітрі. А для того, щоб мати змогу вільно пересуватися закладом, їй цілодобово потрібен компаньйон. Таке супроводження у центрі реабілітації ініціювала громадська організація "Обличчям до істини", членом якої є пані Ніна. За її словами, цього незрячі добивалися давно.
«Ми давно добивалися цього супроводу у цей санаторій із своїм супроводом для людей незрячих, бо самому трудно, хоч тут є можливості бути незрячій людині, але ж важко, я наприклад, мені було дуже важко би мені було самій тут бути, хоч тут люди й дуже хороші, допомагають, але ж все таки треба супровід», - Ніна Готліб рівнянка
Директор центру Оксана Кравчук розповідає — незважаючи на те, що працівники закладу всіляко допомагають своїм підопічним, цим людям набагато комфортніше, коли ними опікується близька людина.
«Супровід незрячих осіб в закладі був започаткований у 2020 році, але вперше ми осіб з супроводом прийняли у жовтні 2021 першого року. До супроводу належать особи, які повністю не бачать і не можуть оріентуватися по приміщеннях, по корпусу, тому їм управління соціального захисту або відділ соціального захисту територіальної громади надає ще супровід», - Оксана Кравчук директорка Рівненського обласного центру комплексної реабілітації
У міському центрі соціального захисту кажуть: Олександрійський центр реабілітації — обласний, тому щорічно з міського бюджету виділяють кошти субвенції на обласний бюджет, щоб відправити людей з інвалідністю на комплексну реабілітацію. І щоб мати можливість оплатити перебування там супроводжуючих, розробили зміни до міської комплексної програми «Турбота».
«Саме завдяки активності самих по собі людей з інвалідністю, які ініціювали внесення спочатку змін в положення, яким керується центр обласний і передбачена була можливість, щоби люди з інвалідністю першої групи по зору, які потребують постійного стороннього супроводу, перебували там з супроводжуючою особою, - Олена Петрик заступниця начальника міського управління праці та соцзахисту населення
Олена Петрик додає — послугою супроводу у центрі реабілітації можуть скористатись повністю незрячі люди, які потребують постійного супроводу і у місті. А супроводжуючим може стати родич, знайомий чи будь-хто, з ким людині комфортно.
